Загвіздянська сільська рада
Івано-Франківський район, Івано-Франківська область
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Від кого залежить біобезпека населення України?

Дата: 18.10.2022 11:38
Кількість переглядів: 17

Біобезпека — одна з найголовніших складових національної безпеки
будь-якої країни. Це добре розуміють у сучасному світі, де набирає обертів
біотероризм, де наука чи не щодня дарує нові технології, які можна застосувати
як з добрими, так і з лихими намірами. Як уникнути пандемій, епідемій, інших
небажаних «сюрпризів» від природи і діяльності ?
Чи варто сподіватися, що медицина — головний щит від біозагроз? І чи
можна почуватися в безпеці там, де охорона здоров’я сама подає сигнали
«SOS»?
Біобезпека – одна з найголовніших складових національної безпеки будь-
якої країни. Це добре розуміють у сучасному світі, де набирає обертів
біотероризм, де наука чи не щодня дарує нові технології, які можна застосувати
як з добрими, так і з лихими намірами. Не меншими «терористами» сучасної
цивілізації залишаються свого часу забуті й нові інфекційні хвороби, віруси —
відомі і ще не розгадані людством. Як уникнути пандемій, епідемій, інших
небажаних «сюрпризів» від природи і діяльності людини?
Не можна відкидати жодної з існуючих у світі біозагроз. Здавалося б, людство
вже не так страждає від чуми, холери, сибірки — спалахи цих хвороб
обмежено, але вони постійно мають місце. Натомість нам загрожує поширення
не таких загрозливих, але соціально й економічно небезпечних інфекцій:
ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, грипу,COVID-19. Пригадаймо події 10-річної
давнини, коли велика кількість людей загинула від SARS-інфекції. Чи спалахи
пташиного грипу H5N1, що поширився з Китаю у 2005 році, летальність якого
досягала 60%! Добре, що цей вірус не передавався від людини до людини,
інакше його наслідки навіть важко було б уявити. Зрештою, біозагрозу для
біорозмаїття можуть нести ГМО, якщо вони створені з порушенням технологій
та умов інтродукції. До джерел біозагроз належать неякісна їжа і питна вода,
неякісні ліки — це також питання державної ваги.
Хоча ніхто не закликає припиняти подальші наукові дослідження. Навпаки,
успіхи сучасних біологічних наук – це запорука й основа сучасної та особливо
майбутньої медицини – винайдення нових ефективних ліків від хвороб, які нині
погано або зовсім не лікуються, розвитку персоналізованої медицини. В той же
час людство, кожна країна повинні бути готовим до боротьби з будь-якими
біозагрозами – мінімізувати ризики їхньої появи, а при виникненні – ефективно
їх ліквідовувати. Існує загальноприйнята у світі теза: «Готовність країни до
боротьби зі спалахами інфекційних захворювань – це свідчення її готовності до
боротьби з можливими біозагрозами». Найкращий шлях – це попередження
розвитку інфекційних захворювань, і вакцинація залишається найефективнішим
профілактичним заходом у цьому напрямку. У разі ж виникнення інфекцій
потрібно вміти їх вчасно виявити. Сучасне устаткування дозволяє зробити це за
лічені години, як і виявити чутливість цих інфекцій до існуючих ліків та

подолати. Але робота з небезпечними та особливо небезпечними інфекціями
потребує дотримання третього та четвертого рівнів біобезпеки.
Кожні 8-9 місяців на Землі виникає нова інфекція, часто повертаються і ті,
які вважали зниклими. Чорне і, особливо, Азовське море є сприятливими для
розмноження холерного вібріону. Теплішає клімат, і в Україні можуть
виникнути нові умови розвитку інфекцій. У разі використання біологічних
агентів затверджено детальний перелік заходів, що потрібно робити на всіх
рівнях місцевій владі, правоохоронним органам, службібезпеки.
На випадок біозагрози розроблено порядок організації та проведення
аварійно-рятувальних робіт у зоні біологічного зараження які передбачають
створення координаційного органу (надзвичайного штабу), визначення і
створення зон карантину, пунктів збору, встановлення кордонів, виявлення
можливих джерел зараження, визначення порядку евакуації з вогнища
зараження. Кабмін вводить карантин на відповідній території. Карантин
передбачає повну ізоляцію осередку інфекційної хвороби, заборону виходу
людей, санітарну обробку населення дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію.
Коли інфекційна хвороба не відноситься до групи особливо небезпечних,
запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи – режим обсервації.
Громадяни, які виявили бажання покинути територію карантину, повинні
пройти обстеження та медичний нагляд у спеціалізованому закладі охорони
здоров’я-обсерваторі.
В Війна не зупиняє біозагрози !

Завідувач мікробіологічної
лабораторії, лікар-бактеріолог Богородчанського
відділу ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»
Лілія ЛАПКО


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора