Богородчанський відділ Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я»

Всесвітній тиждень імунізації в Україні відзначається з 2005 року. Щорічно в останній тиждень квітня плануються заходи, присвячені Всесвітньому тижню імунізації, який започаткувала Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Вони спрямовані на просування вакцинації як ключового інструменту профілактики захворювань і збереження життів, підвищення обізнаності населення щодо необхідності щеплень. Тема Всесвітнього тижня імунізації у 2024 році – «50-річчя Розширеної програми імунізації». ЇЇ мета – забезпечити доступ до життєво необхідних вакцин кожній дитині в світі незважаючи на регіон проживання. У ВООЗ наголошують про нагальну потребу досягнути високого рівня охоплення щепленнями в кожній громаді, аби попередити спалахи небезпечних вакцинокерованих хвороб (кір, дифтерія, правець, кашлюк тощо) сьогодні та в майбутньому. Вакцинопрофілактика – одне з найбільших досягнень людства і найнадійніший спосіб попередження багатьох інфекційних хвороб. Завдячуючи тривалій масовій імунізації населення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту та інших хвороб, досягнуто суттєве зниження захворюваності на ці інфекції та зменшення кількості летальних випадків. Імунізація щорічно рятує від 2 до 3 мільйонів людських життів та допомагає у сотні разів знизити інфекційну захворюваність. Ще кілька фактів про досягнення вакцинації:  завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;  захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;  знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;  глобальна смертність від кору знизилася на 75%;  знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів. В Україні затверджено Національний календар профілактичних щеплень від 10 небезпечних інфекційних хвороб. Ним передбачено обов’язкові щеплення проти туберкульозу, кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гепатиту B та гемофільної інфекції.

Незважаючи на продовження інтенсивних військових дій в Україні, одним із пріоритетних державних завдань є збереження психічного здоров’я, особливо психоемоційного стану дітей і підлітків. В Україні з 2023року діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована першою леді України Оленою Зеленською. У складних умовах війни, частих повітряних тривог важливо забезпечити відповідну організацію навчального процесу в школі чи укритті та створити належні умови для дистанційного навчання вдома. При інтенсивній розумовій праці в дітей та підлітків з’являється втома. Втома - це природна реакція організму на більш-менш напружену роботу. Її біологічне значення подвійне: з одного боку – це захист, охоронна реакція від виснаження організму, з іншого – стимулятор відновлювальних процесів і підвищення його функціональних можливостей. В силу різних причин: надмірне навантаження, недостатній відпочинок, дія несприятливих подразників (шум, вибухи, вогонь, і т.п.) або хвороба - у дітей часто наступає перевтома, яка є вже патологічним процесом. Тому дорослим обов’язково треба враховувати психоемоційний стан дитини. Початковими ознаками перевтоми вважаються зміна поведінки учня, зниження успішності, деякі функціональні нервово-психічні порушення. Фактори, які розладнують дитячу нервову систему, проявляються у вигляді екстремальної ситуації (надмірний об’єм шкільних завдань, страх перед ЗНО, грубе поводження з учнем старших, міжособисті стосунки вчителя і учня, учня і класу, учня і сім’ї). Безперервна робота з комп'ютером приводить до зниження імунітету, захворювання органів зору, хвороб серцево-судинної системи та шлунково- кишкового тракту. У дорослих надмір негативної інформації може також викликати порушення сну та депресію. Щоб запобігти перевтомі, слід обмежувати тривалість роботи учня за комп’ютером, час користування гаджетами вдома, робити гімнастику очей, правильно облаштувати робоче місце дитини. Дані досліджень фахівців з психіатрії доказують вплив комп’ютерної техніки, особливо гаджетів, на розвиток психічних захворювань. Різні види неврозів і неврозопатій можуть набирати досить вираженого характеру вже у шкільному віці (прояви психопатій - впертість, злопам’ятство, полярні зміни настрою). Школярі з психопатичними особливостями найбільш схильні до вживання алкоголю, наркотиків, токсикоманії, клептоманії (потягу до крадіжок) та комп’ютероманії (залежності від інтернету). Вона характеризується високим ступенем фізичного виснаження. Часто це супроводжується нервовим напруженням, оскільки вимагає швидкої реакції. Паралельно виникають зміни особистості: самоізоляція, втрата внутрішньої орієнтації, психічна неврівноваженість, розсіяність, неохайність, байдужість до близьких.

■Амоній – це хімічна сполука, яка складається з атомів азоту та водню. Він добре розчинний у воді з характерним різким запахом, має безбарвний або слабо жовтуватий колір. Амоній є досить стійкою сполукою, але вона може легко розкладатися за високої температури або в присутності кислот або лугів. ■Іони амонію – сполуки-індикатори, які свідчать про свіже забруднення води. Іон амонію з’являється у воді внаслідок розчинення у ній аміаку – продукту розкладу органічних нітрогеновмісних речовин. ■Наявність амонію в питній воді – результат діяльності мікроорганізмів та є продуктом розкладання органічних азотовмісних речовин. Тобто, амоній у питній воді завжди наявний у незначних концентраціях, як обов`язковий компонент. ■ Норма вмісту амонію згідно вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”для питної водопровідної води становить 0,5мг/дм 3 , а для питної води з колодязів і каптажів, джерел -2,6мг/дм 3 . Тобто, вміст амонію в питній воді не повинен перевищувати дані гранично допустимі норми. ■Підвищений вміст амонію свідчить про погіршення санітарного стану води. Зростання концентрації зумовлене надходженням у ґрунтові води господарсько-побутових стічних вод, азотних і органічних добрив. Іноді, особливо в глибоких підземних водах, можлива присутність амонію, що утворився за рахунок відновлення нітратів при відсутності кисню. В цьому випадку аміак не вказує на недоброякісність води. ■Вплив амонію на організм людини. Токсична дія амонію залежить від його концентрації та тривалості споживання забрудненої питної води.Вміст амонію у високих концентраціях у питній воді негативно впливає на людський організм. При тривалому надмірному потраплянні амонію в організм виникають серйозні порушення. ●Токсичність амонію зростає з підвищенням РН середовища. При тривалій вживанні питної води із високим рівнем амонію знижується вміст кальцію в організмі, відбувається зміна в РН крові та зменшується вага тіла. ●Постійне вживання питної води з підвищеним вмістом амонію призводить до цілого ряду захворювань: ►порушень кислотно-лужного балансу,виникнення хронічного ацидозу і змін у тканинах; ►серйозних порушень в репродуктивній системі; ►порушень нервової системи; ►розладів у роботі печінки, нирок і легень; ►підвищенні артеріального тиску. ■Яким же чином уберегти себе від негативного впливу амонію?

■Як відомо, у воді містяться різні мінеральні речовини. Одним із металів, присутніх у воді, є залізо. Залізо у воді зі свердловини та криниці має найчастіше двовалентну форму. При цьому вода спочатку буде прозорою на вигляд. Характерного жовто-бурого кольору вода може набути згодом через її контакт із киснем повітря, внаслідок якого залізо окиснюється та надає її забарвлення. ■З одного боку, залізо – життєво необхідний для розвитку і функціонування людського організму елемент. Чого вартий лише гемоглобін – складний білок, що містить залізо, основний структурний елемент еритроцитів. Значною мірою завдяки залізу ми дихаємо, а значить живемо. ■З іншого боку, надмірний вміст заліза може зашкодити. Перевищення норми вмісту заліза у воді може стати причиною виникнення цілого ряду захворювань. Про надмірний вміст даного елементу у воді можуть свідчити такі ознаки: ■вода має характерний іржавий колір; ■неприємний металевий присмак у роті; ■кип’ятіння води залишає жовтуватий наліт на посуді; ■іржавий наліт на сантехніці; ■плями на одязі після прання; ■колір напоїв, фруктів чи інших продуктів приготовлених у воді стає темніший, ніж був спочатку. Норма вмісту заліза у воді (згідно ДСанПіН 2.2.4-171.10) – не більше 0,2 мг/дм3. Наскільки небезпечне перевищення норми, і що буде, якщо спостерігатиметься його нестача? Нестача заліза у воді стає причиною: ■поганого апетиту; ■занепаду сил, запаморочень або непритомності ; ■сухості шкіри; ■проблем з волоссям; ■ламкості нігтів; ■проблем з пам’яттю, дратівливості і сонливості; ■зниження імунітету; ■простудних і кишкових захворювань. Як правило організм створює резервні запаси заліза в селезінці і печінці. Потім залізо в разі потреби організму надходить до відповідного органа. Однак підвищений вміст заліза у воді спричиняє додаткове навантаження на органи, в яких накопичується залізо. Перевищення норми вмісту заліза у воді також може стати причиною виникнення порушення функцій та розвитку цілого ряду захворювань: ■порушень метаболізму; ■проблем з шлунково-кишковим трактом (печія, нудота, блювота, запор, діарея і метеоризм); ■проблем з селезінкою, печінкою, підшлунковою залозою, серцем, нирками; ■погіршення стану шкіри і різних шкірних проблем, таких як екзема або прищі; ■слабкості і запаморочення;

■Питна вода – основа життєдіяльності людини. Вона забезпечує нормальне функціонування всіх органів і систем, істотно впливає на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини. Багато бактерій і вірусів у воді призводять до інфекційних захворювань та епідемій, а токсичні речовини – до масових отруєнь.  ■Війна проти України призвела до значного забруднення водних ресурсів. Це особливо помітно в районах, де активно ведуться бойові дії. Таке забруднення може мати довгострокові наслідки для здоров’я людей. Тому потрібно своєчасно контролювати якість питної води та реагувати на невідповідність показників гігієнічним вимогам, бо це може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям населення. ■Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні  вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», а вміст шкідливих речовин у воді не повинен перевищувати гранично допустимі норми. Згідно зазначеного нормативного документу питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. ■ Параметри якості питної води поділяються на три загальні категорії: ■фізичні, ■хімічні, ■мікробіологічні. Фізичні властивості питної води визначаються такими органолептичними показниками: присмак, забарвленість, запах і каламутність. Безумовно, якісна вода насамперед повинна бути «смачною», тобто не містити будь-якого запаху чи присмаку, бути абсолютно прозорою, безбарвною та не містити осаду. Саме за оцінкою смакових якостей води ми складаємо перше враження про її безпечність та чистоту. Хімічні властивості включають у себе концентрації шкідливих речовин у цілому і важких металів зокрема, сліди органічних сполук, загальну мінералізацію води. Питна вода повинна бути оптимально збалансованою за своїм хімічним складом – надлишок або нестача тих чи інших елементів може мати наслідки для здоров’я. Крім збалансованості хімічного складу, питна вода не може містити жодних патогенних мікроорганізмів, а також продуктів людської діяльності. Мікробіологічні показники епідемічної безпеки стосуються коліформних бактерій, кишкової палички, а також конкретних видів патогенних бактерій (таких, як холерний вібріон), вірусів (гепатиту А) і найпростіших паразитів. Перевищення таких показників може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини.

● Питна вода – основа життя. Вона є однією з головних складових здоров’я, тому не повинна містити патогенних бактерій, вірусів, а концентрація хімічних сполук у воді - не перевищувати гранично допустимі норми. Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності на інфекційні захворювання, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води. Вживання води, яка забруднена нітратами, є небезпечним для здоров’я. Це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії. ■■Водно-нітратна метгемоглобінемія – захворювання, яке викликає значне підвищення вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін. Це призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю. Водно-нітратну метгемоглобінемію спричиняють нітрати, які містяться у природних водах. ●Чим небезпечні нітрати у воді ? Небезпека надлишку нітратів обумовлена їх токсичним впливом на організм людини. При одноразовому потраплянні в організм великої дози нітратів, вони можуть викликати серйозне отруєння. Але навіть, якщо наслідки отруєння нітратами у воді ви помітили не відразу, накопичуючись в організмі, вони можуть призвести до розвитку серйозних захворювань, а іноді і смерті. Нітрати небезпечні тим, що вони: - сприяють розвитку в кишечнику шкідливої мікрофлори, що призводить до отруєння організму; -знижують в організмі концентрацію йоду, що впливає на функціонування щитовидної залози; - проникаючи в організм, зменшують кількість вітамінів, що призводить до авітамінозу і погіршення обміну речовин; - нітрати розширюють судини та істотно знижують тиск. Найстрашніше, що тривалий вплив нітратів на епітелій шлунка може призвести до розвитку злоякісних пухлин. ●Особливу небезпеку становлять нітрати для новонароджених і дітей. Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. Саме тому, чим менша дитина, то тяжче перебігає хвороба. Групою підвищеного ризику є діти до 3-х років, а особливо немовлята віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. ►Симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, мочок вух, кінчиків пальців рук і ніг. Тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути нудота, блювота і діарея, болі у животі, збільшення слиноутворення, пожовтіння очей. Коли кількість метгемоглобіну досягає 10%, з’являються

На перший погляд викликає подив рекомендація мити овочі та фрукти перед тим, як покласти їх на зберігання в холодильник. Однак саме зараз, з метою профілактики  авітамінозу батьки намагаються частіше годувати дітей корисними салатами з моркви, капусти та яблук. А звідки з'являються овочі та фрукти на прилавках наших магазинів? - З підвалів та овочесховищ, де за зиму встигають досхочу побігати миші.  Вони власне і забруднюють  овочі збудниками тієї чи іншої хвороби. Крім того, фактором передачі цілого ряду захворювань  також можуть стати цукор, печиво, пряники, сухарі, молоко, сир, інші продукти, якщо вони зберігалися на складах у відкритому вигляді. Де що? Правильно! Де власник ігнорує правилами проведення дератизації ( боротьби з гризунами). Наразі мова про таке захворювання як ієрсиніоз. Ця підступна хвороба з'являється у дітей і дорослих внаслідок вживання в їжу немитих продуктів і неочищеної води. Ієрсинії можуть «проживати» в харчових продуктах (молоко, хліб),  на свіжих овочах  (капуста, морква, яблука) в умовах овочесховища та  холодильника. Збудник  хвороби належить до одного «родового  клану» з чумою і названий на честь французького вченого Олександра Іерсена. Він відкрив першим не тільки ієрсинії, але і чумну бактерію. На щастя, силу своєї страшної родички ієрсинії не успадкували, проте набралися від неї підступності: є труднощі в розпізнаванні цієї інфекції та можливі важкі ускладнення після перенесеного захворювання. Можливий розвиток таких захворювань як гепатит, пієлонефрит, міокардит.  Ієрсинії не виносять тепла: нагрівання до 60 0 C вбиває їх вже через півхвилини. Проте бактерія витримує холод і багаторазове заморожування та розмерзання. Температура 4-8 0 C є сприятливою для розмноження бактерії іерсинії, у воді при температурі 18-20 градусів виживає більше 40 днів, у фекаліях при кімнатній температурі  - 7 днів.   За останніми дослідженнями ієрсинію класифікують як інфекцію, для якої основний резервуар - це грунт, вторинний резервуар – мишовидні гризуни. Джерелом інфекції можуть бути корови, кози, вівці і особливо свині, хвора людина та здоровий бактеріоносій. Існують три шляхи передачі інфекції людині: харчовий, водний, контактно-побутовий.  Ієрсиніоз - гостре інфекційне захворювання, що проявляється симптомами загальної інтоксикації  за рахунок виділення великої кількості токсину  і ознаками ураження шлунково-кишкового тракту, розвитком ревматичних захворювань. Інкубаційний період ієрсиніозу триває в основному 6-10 днів (максимально 18 днів) після інфікування. Хід по травному тракту мікроби починають з проникнення в епітелій спершу мигдалин, далі в тонкий кишечник, де розмножуються і максимально концентруються, викликаючи ерозії, виразки, а часом  і гострий апендицит. Сприятливість людей до кишкового ієрсиніозу залежить від віку, стану організму. Доведено, що більш інтенсивно залучаються в епідемічний процес діти віком до 14 років.

За повідомленням Центру громадського здоров’я, впродовж 11 місяців 2023 року в Україні зареєстровано 55 випадків захворювання на кір. Серед хворих у 13 регіонах країни — 31 дитина. Летальних випадків не зафіксовано. Найбільше захворіло жителів Тернопільської (12), Львівської (7) та в м.Київ (10). В Івано-Франківській області зареєстровано 1 випадок захворювання. Встановлено вакцинальний статус захворілих: 7 осіб (12,7%) не були вакциновані проти кору, 11 (20,06%) - не мали даних про вакцинацію, 16 (30,9%) - мали 1 щеплення проти кору. За даними офіційних сайтів Міністерства охорони здоров’я Румунії та Національного інституту громадського здоров’я Румунії з 5 грудня 2023 року оголошено національну епідемію кору в цій країні. Враховуючи масштаби нинішнього спалаху в Румунії існує високий ризик експорту випадків кору до інших країн, особливо там де охоплення вакцинацією є недостатнім. Нагадуємо: кір – дуже заразне та небезпечне захворювання, яке легко передається і поширюється , може спричинити ускладнення або навіть смерть. Специфічного лікування кору немає. Щоб уникнути інфікування, рекомендуємо вакцинувати дитину.  Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, дитина має отримати дві дози вакцини - у 12 місяців та у 6 років. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від хвороби. Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцина КПК містить живі атенуйовані (штучно ослаблені) віруси кору, паротиту і краснухи. Чи безпечні вакцини проти кору: щеплення від кору проводять уже понад 50 років, і за пів століття вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики захворювання.  Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки вакцина зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі. Чи можна вакцинувати проти кору дітей, які мають хронічні захворювання: діти, що мають бронхіальну астму, цукровий діабет, муковісцидоз, онкологію чи інші хронічні захворювання, насамперед потребують щеплення. Ризик зараження кором і розвитку серйозних ускладнень після хвороби у них значно вищий. У межах кампанії "наздоганяючої" вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи станом на 28 жовтня 2023 року серед дітей в Україні зроблено 153 493 щеплень. Зокрема, першу дозу отримали 68 488 дітей віком від 2 до 17 років, другу дозу отримали 85 005 дітей від 7 до 17 років. В Івано-Франківській області проведено за час кампанії 16895 щеплень проти кору.

Чому взимку люди хворіють частіше

Імунітет — це здатність організму чинити опір інфекції, тобто захищати від тієї чи іншої хвороби, знешкоджуючи її збудника (вірус, бактерію або грибок). Імунітет може бути вроджений (він дозволяє нам боротися з хворобами загалом) і набутий, тобто формується вже після народження — внаслідок зустрічі з конкретною інфекцією (і захищає лише від неї). Вперше зустрівшись зі збудником будь-якої хвороби, наш організм формує стратегію боротьби з нею — і під час наступної зустрічі відразу чинить ефективний опір. Фактично це означає, що наше тіло може запам’ятати і за якийсь час впізнати перенесені хвороби. Нерідко імунна пам’ять зберігає спогади про події, які давно стерлися з пам’яті звичайної. Скажімо, часто ми не пам’ятаємо, як у ранньому дитинстві хворіли на вітрянку чи робили щеплення БЦЖ, а ось наш імунітет про це пам’ятає - і не дає захворіти вдруге, знешкоджуючи частки вірусу вітряної віспи (або палички Коха), що потрапили у ваш організм.