Богородчанський відділ Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я»

Кожного року в другій декаді листопада проводиться Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків (World Antidiotic Awareness Week), метою якого є підвищення обізнаності громадян щодо проблеми стійкості до протимікробних препаратів. Антибіотики – це ліки, що використовуються для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій, проти вірусних захворювань вони не діють. Стійкість до антибіотиків (резистентність) виникає внаслідок змін бактерій у відповідь на використання цих ліків. Важливо пам’ятати, що саме бактерії, а не людина стають стійкими до антибіотиків. Резистентність до антибіотиків є однією з найбільших загроз у сфері охорони здоров’я в усьому світі, оскільки призводить до збільшення медичних витрат, тривалої госпіталізації та збільшення смертності. Вживаючи антибіотики без вагомих причин (тобто, без призначення лікаря), ви наближаєте ймовірну ситуацію, коли ліки від таких небезпечних захворювань, як туберкульоз, холера, сифіліс та інших, будуть неефективні. Вже сьогодні велику загрозу для людства становлять мультирезистентні форми туберкульозу. За даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тисяч людей. А вже до 2050 року це число може збільшитися до 10 мільйонів смертей щороку.

Офіційно відзначається у всьому світі з 2016 року. Єдине здоров’я (One Health) – це підхід, який визнає, що здоров’я людей тісно пов’язане зі здоров’ям тварин та навколишнім середовищем. Функціонує велика європейська програма One Health EJP , яка об’єднує 44 партнери: науково-дослідні установи, університети та лабораторії, які виконують дослідження у сфері «Єдиного здоров’я» з метою впливу на формування політики ЄС в цій сфері. Відповідно до завдань Стратегії забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом “єдине здоров’я” на період до 2025 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1416-р, Україна взяла на себе зобов’язання щодо охорони життя і здоров’я людей та тварин, запобігання поширенню на територію держави небезпечних інфекційних захворювань, вчасного реагування на спалахи небезпечних інфекційних хвороб. Такі стратегії повинні координуватися між системами контролю за здоров’ям людей і системами контролю за здоров’ям тварин та застосовуватися на національному, регіональному та глобальному рівнях. 16 листопада 2022 р. відбулася Міжнародна конференція «Єдине здоров’я: соціальний вимір» в рамках реалізації проекту ЄС Еразмус і модуля Жана Море «Інтеграція політики та засад Єдиного здоров’я ЄС в Україні», яка мала на меті надати актуальну інформацію про міжнародну та Європейську політику щодо Єдиного здоров’я, в т.ч. визначити проблеми та завдання, які постають перед науковою спільнотою України. Цікавим є досвід FAO (Food und Agriculture Organization), якою розроблений План швидкого реагування для України ( березень-грудень 2022) для дотримання критично чутливих до часу термінів в сільському господарстві при виробництві та зборі врожаю, а також для забезпечення функціонування ринку та доступу для вразливих груп населення. Українською лабораторією якості і безпеки АПК розроблено «Спільний план дій з Єдиного здоров’я (2022-2026). Серед нагальних проблем охорони здоров’я в контексті «людина- тварина- довкілля» є вивчення європейського досвіду управління ризиками поширення зоонозів (бруцельоз, туберкульоз, сибірська виразка та інші), грибкових панзоонозів, а також особливості дикої фауни, яка є невід’ємним компонентом Єдиного здоров’я. Отже, рух One Health — це спільні зусилля фахівців різних напрямів охорони здоров’я та їхніх установ, що працюють на місцевому, національному та глобальному рівнях, для поліпшення здоров’я людей, домашніх тварин, дикої природи, рослин як складових навколишнього середовища, які можуть допомогти впоратися з багатьма загрозами для громадського здоров’я, зокрема: - зоонозні та трансмісивні інфекції; - неінфекційні захворювання; - безпека харчових продуктів; - проблема антимікробної резистентності.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 25% населення постійно ризикує захворіти хворобами, пов'язаними із споживанням недоброякісної питної води.До таких хвороб належать інфекційні захворювання (вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо) і хвороби, що пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози тощо). На жаль, всі перелічені хвороби трапляються і в Україні. Найчастіше «водні» спалахи пов'язані з незадовільним санітарно- технічним станом водопровідно-каналізаційних мереж та надходженням до споживача питної води, забрудненої збудниками, при споживанні продуктів, помитих неякісною водою, недотриманні правил особистої гігієни. Нещодавно Міністерство охорони здоров’я повідомило про спалах вірусного гепатиту у Вінницькій області: 24 жовтня госпіталізували 60 людей, а вже 26 жовтня кількість хворих зросла до 122. За останніми офіційними даними від ДУ «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», госпіталізовано 151 пацієнт. На підставі проведених епідрозслідувань, встановлено щонайменше чотири можливих фактори, які вказують на джерело інфекції. Обстежено більш як 100 людей, робота яких пов'язана зі сферою послуг, водопостачанням та продуктами харчування, які могли стати джерелом інфекції.

24 жовтня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом, щоб привернути увагу світової спільноти до необхідності профілактики захворювання.  Поліомієліт - високозаразне вірусне захворювання, що може викликати невиліковний параліч і призвести до смерті. Ще 35 років тому у світі вірус поліомієліту щодня паралізував тисячу дітей.  За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я,  починаючи з 1988 року, завдяки вакцинації, вдалося на 99% приборкати поширення небезпечного захворювання (з 350 тисяч випадків до 223 випадків, які зареєстровано в 2012 році). На даний час дикі штами  поліомієліту зустрічаються у  Нігерії, Пакистані та Афганістані. Україна досі залишається в переліку 17 країн світу, де існує ризик спалаху поліо через низький рівень охоплення щепленнями. Хворобу викликають поліовіруси, що потрапляють до організму переважно через немиті руки, іноді через брудну воду. Поліомієліт може паралізувати чи навіть забрати життя дитини будь-якого віку, якщо вона не пройшла повний курс вакцинації. Відомо, що близько 10% хворих на поліоміеліт помирає. Близько 40% хворих мають паралітичну форму захворювання і  залишаються інвалідами.  Найчастіше поліомієлітом хворіють діти у віці до 10 років, причому більше половини випадків захворювання припадає на дітей молодше 5 років. Та хоча поліомієліт вважається дитячою хворобою, захворіти можуть і дорослі, причому в них захворювання протікає дуже важко. Інкубаційний період від 4 до 35 днів.   У понад 90% інфікованих хвороба протікає безсимптомно. Тому, більшість людей- носіїв вірусу поліомієліту неможливо виявити – через відсутність взагалі будь-яких ознак хвороби. Клінічні прояви поліомієліту різноманітні. Виділяють непаралітичні (без рухових порушень, у вигляді гострої респіраторної або гострої кишкової інфекції) та паралітичні форми захворювання (з ураженням мотонейронів спиного мозку ). Розвиток гострих в’ялих паралічів виникає від декількох годин до одного- п’яти днів. Найчастіше вражаються ноги, рідше руки, тулуб, шия, а саме - м’язова система. Бувають посмикування дрібних м’язів, судоми, тремтіння пальців рук, підвищена пітливість. Відмічається зміна постави, швидкий розвиток атрофії м’язів. Вражаючи нервову систему людини, поліовірус може призвести до незворотних рухових розладів та навіть смерті людини протягом кількох годин. Щоб вчасно запідозрити поліомієліт, батькам треба звертати особливу увагу на поведінку дитини. Найперше, батьків має насторожити те, що дитина стала незвично тиха , ніби загальмована. Дитина мляво реагує на звернені до неї слова і весь час ніби дрімає. Можуть порушуватися ковтання, мова, дихання, серцева діяльність. Дитина починає говорити невиразно, може поперхнутися при спробі пити або їсти, навіть перестати дихати. Ці форми бувають відносно рідко, але вони дуже небезпечні для життя. Іноді вражається лицьовий нерв – у цьому випадку обличчя стає асиметричним.

Всеукраїнський день боротьби із захворюваннями на рак молочної залози відзначається з 17 січня 2005 року. Мета цього дня – звернути увагу жінок на серйозність ризиків цього захворювання для здоров’я, а також проінформувати їх про вирішальні чинники розвитку раку, профілактику та лікування. Всесвітній день боротьби з раком грудей проводиться 15 жовтня у 44 країнах світу. Міжнародним символом організацій та приватних осіб, які підтримують програму боротьби з раком молочної залози є рожева стрічна (англ. pink ribbon). Рак молочної залози - злоякісна пухлина залозистої тканини молочної залози. Це найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок. Кількість випадків раку молочної залози постійно зростає. Щороку від цієї недуги гине близько півмільйона жінок у всьому світі. За даними національного реєстру онкологічних хвороб в Україні щорічно захворювання на рак молочної залози діагностують у 16,5 тисяч жінок і понад 100 чоловіків (без врахування даних Донецької, Луганської областей, АР Крим та м. Севастополь). Шанс на успішне подолання цієї хвороби становить понад 90%, але тільки за умови її раннього діагностування, тобто на 1-2 стадії захворювання. Кожній четвертій жінці рак грудей діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується. Однак, у переважної більшості українців немає звички проходити регулярні медичні обстеження, а під час пандемії COVID-19, карантину та воєнного стану кількість діагностувань значно скоротилася. Наголошуємо, що кожна жінка один раз на рік зобов'язана відвідувати мамолога - робити ультразвукову діагностику або мамографію. Це дозволить лікарю побачити утворення як раку молочних залоз, так і мастопатії. Мастопатія виявляється у 50-90% жінок дітородного віку. Це доброякісне новоутворення часто може перерости в рак молочних залоз. Серед можливих причин виникнення мастопатії виділяють: генетичний фактор; хвороби щитоподібної залози; ранній початок менструації - до 12 років; перша вагітність після 35 років; відсутність вагітності протягом життя; відмова від грудного вигодовування або переривання ГВ; хронічний стрес; діабет; гінекологічні хвороби; аборти; шкідливі звички: куріння, зловживання алкогольними напоями (підвищується рівень естрогену в крові); гормональний дисбаланс. Мастопатія вимагає спостереження і своєчасної діагностики. Симптоми і перші ознаки: як виявити рак грудей

Профілактика харчових отруєнь.

Принципи профілактики серцево-судинних захворювань На сьогодні актуальною проблемою здоров'я населення України залишаються хвороби системи кровообігу.   В Україні від хвороб систем кровообігу в 2022 році померло 36724 осіб, 64,15%, з них: від ІХС- 25618, що становить 44,75%. Дуже часто причиною серцево-судинних захворювань є наш спосіб життя і так звані  поведінкові фактори ризику – тютюнокуріння, низька фізична активність, вживання алкоголю, нездорове харчування. Шанси набути хворобу серця та проблеми з судинами вищі у людей із зайвою вагою, які курять, а також у тих, чиї найближчі родичі хворіли та померли від інфаркту чи інсульту. Основна користь профілактичних заходів полягає в доведенні ефективності здорового способу життя (відмова від куріння, дієта, фізичні вправи), лікуванні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, а також використання профілактичної медикаментозної терапії. Слід зауважити, що на сьогодні профілактичні заходи та застосування лікарських засобів більш ефективні у групі пацієнтів з уже існуючими клінічними ознаками атеросклерозу чи ішемічної хвороби серця, принаймні щодо попередження майбутніх серцево-судинних ускладнень і коронарної смерті. 

Всесвітній день серця.

РИЗИКИ ІНСУЛЬТУ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА.

Важливі медичні послуги при серцево-судинних захворюваннях 1. Вимірювання тиску Високий кров'яний тиск часто називають "тихим вбивцею", тому що його важко відчути. Тому потрібно регулярно виміряти його. У пацієнтів з ІХС цільовий рівень АТ повинен бути нижчим за 140/90 мм рт.ст., а в деяких групах пацієнтів з ІХС (супутній цукровий діабет) з високим ризиком серцево-судинних ускладнень - нижчим за 130/85 мм рт.ст. При діабеті, хворобах серця, проблемах з нирками або деяких інших станах може знадобитися перевіряти артеріальний тиск частіше, але точно не рідше одного разу на рік. 2. Рівень холестерину Печінка виробляє достатню кількість холестерину для задоволення потреб організму (холестерин потрібен для вироблення вітаміну D, гормонів і жовчних кислот), але часто ми отримуємо занадто багато холестерину з їжі. Додатковий холестерин може накопичуватись у стінках артерій, у тому числі серцевих. Це призводить до звуження артерій і зменшує приплив крові до серця, мозку, нирок та інших частин тіла та підвищує ймовірність ІХС та інфаркту та інсульту. Рекомендований вік для початку скринінгу холестерину – 35 років для чоловіків без факторів ризику ішемічної хвороби серця (для жінок – 45 років). Після початку тестів на холестерин його рівень потрібно перевіряти кожні 5 років. При збільшенні ваги тіла рекомендують робити тестування швидше. Немає жодних ознак того, що у вас підвищений рівень холестерину. Єдиний спосіб дізнатися про це – здати аналіз. 3. Рівень цукру Організму потрібна глюкоза (цукор) для отримання енергії. Контроль рівня цукру при інсулінзалежному ЦД (1 тип) передбачає рівень глюкози натще 5,1-6,5 ммоль/л, після їди - 7,6-9,0 ммоль/л, а також необхідний для уникнення розвитку тяжкої гіпоглікемії. Для осіб з 2 типом діабету (ІНЦБ) при регулярному контролі можливе досягнення показників, які притаманні особам без ЦД. Це дає можливість знизити ризик розвитку інфаркту міокарда та раптової смерті у пацієнтів з ЦД та ІХС чи іншими проявами атеросклерозу. 4. Антропометрія та визначення індексу маси тіла. У пацієнтів з надмірною масою тіла (індекс маси тіла понад 25 кг/м2) або з ожирінням (понад 30 кг/м2), існує підвищений ризик ІХС. Корисним клінічним параметром оцінки маси тіла є об'єм талії: якщо він перевищує 94 см у чоловіків і  80 см у жінок, масу тіла необхідно зменшити.  Зменшення маси тіла сприяє зниженню АТ, рівня ХС та глюкози в крові. 5. Обстеження функції нирок Лікарі рекомендують також обстежуватися на хронічну хворобу нирок (ХХН), оскільки цей стан пов'язаний із максимально високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Пропонується робити скринінг усім після 30 років кожні два роки, а тим, хто має фактори ризику ХХН, – щороку. 6. До переліку безоплатних послуг при гострому інфаркті відповідно до