Богородчанський відділ Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я»

Сальмонельоз – це гостре кишкове захворювання, яке перебігає у вигляді гастроентериту або гастроентероколіту. Актуальність сальмонельозу зумовлена значним його поширенням, частими спалахами, високою захворюваністю поміж дітей молодшого віку. У більшості країн світу спостерігається стійка тенденція до зростання захворюваності на сальмонельоз. Він відноситься до однієї з найважчих кишкових захворювань. Щороку в Україні реєструється десятки тисяч кишкових захворювань, спричинених сальмонелою. Сальмонели, як і решта збудників кишкових інфекцій, можна побачити лише під мікроскопом. Мають вони вигляд палички, дуже стійкі у зовнішньому середовищі та харчових продуктах. У кисломолочних продуктах за температури +4°С сальмонели зберігаються протягом 48 годин, у молоці за кімнатної температури – до 4-10 діб, у холодильнику – у сирах – від 7 до 13 місяців. У яйцях птахів сальмонели можуть зберігати життєздатність до 3-9 місяців, у ковбасних виробах – від 6 до 130 днів. Соління та копчення м’ясних продуктів не гарантує від зараження, оскільки в копченому м’ясі із 12-19% вмістом солі збудник зберігається до 75 днів. Здатність сальмонел виживати тривалий час у продуктах, а за сприятливих умов і інтенсивно розмножуватися в них, визначає важливу роль харчових продуктів як фактора передачі збудника сальмонельозу. А здатність зберігатися в об’єктах зовнішнього середовища, грунті створює можливість зараження побутовим шляхом. Як виникає зараження? Джерел сальмонельозної інфекції надзвичайно багато. У природних умовах сальмонели зустрічаються практично у всіх видів тварин. Основним джерелом сальмонел для людей є велика рогата худоба, свині, домашні птахи, особливо качки, джерелом інфекції можуть бути і люди, хворі на сальмонельоз. Особливу небезпеку вони становлять, якщо працюють на харчових підприємствах, у дитячих дошкільних і лікувальних закладах, пологових будинках, оскільки можуть спричинити епідемічні спалахи сальмонельозу. Потрапляючи до організму людини, сальмонели розмножуються у тонкій кишці. Інкубаційний період (час від зараження до проявів хвороби) триває від декількох годин до 2-3 діб, максимально – 7 діб. Інфікування людини здебільшого відбувається після вживання м’ясних продуктів, рибних продуктів, яєць та виробів з них, молока та молочних продуктів, овочів та фруктів. Основні прояви хвороби: загальна слабкість, пронос, біль у животі, підвищення температури, можуть спостерігатися судоми гомілкових м’язів, що часто призводить до розвитку інфекційно – токсичного шоку.

Міжнародний день боротьби зі сколіозом відзначається у всьому світі з ініціативи Асоціації сколіозу Великої Британії з 2013 року. Мета – об’єднати людей для боротьби з недугою і допомогти тим, хто вже страждає на сколіоз. Ці червневі заходи у третій декаді місяця мають традиційний щорічний характер. За даними Східно-Європейської асоціації ортопедів, в Україні спостерігається страшна статистика дитячого сколіозу. Останні дослідження вказують на стрімке зростання проблем із хребтом у дітей молодшої вікової групи по всьому світу.  За результатами трирічного дослідження, що проводилося на території десяти країн Східної Європи, найгірша ситуація зі сколіозом зафіксована в Україні. Тут проблеми зі спиною ортопеди виявили у 23 % дітей (при цьому більше третини обстежених потребують спеціалізованих методик лікування). Сколіоз- це захворювання опорно-рухового апарату, яке характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині, що призводить до супутніх захворювань, зниження якості життя та інвалідності. На початковій стадії він непомітний і розвивається здебільшого від 10 до 15 років. Основною причиною сколіозу є невідповідність розвитку м’язових та кісткових тканин у підлітковому віці, коли кістковий скелет швидко витягується, а м’язові тканини не встигають створити підтримуючий корсет. Сколіоз виявляють у 80% школярів та навіть дошкільнят. Найчастіше він зустрічається в період швидкого зростання дитини – у віці від 5 до 8 років та від 11 до 14 років.

Група інфекційних захворювань, що відносяться до гострих кишкових інфекцій, включає такі захворювання, як дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, гострий гастроентерит, гострий ентероколіт, харчові токсикоінфекції, стафілококові отруєння. Ці хвороби є одними з найбільш поширених в світі. Кишкові інфекції часто зустрічаються у всіх країнах. Захворюваність залежить від соціально-економічних, кліматичних умов в країні, а також рівня розвитку медицини (ці фактори мають значення для прийняття профілактичних заходів). Спільними для цих інфекцій є механізм зараження і прояви захворювання, а також заходи профілактики.  Дизентерія — це гостра кишкова інфекція, яка характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту. Хворі на дизентерію заразні з першого дня хвороби, а нерідко і з кінця інкубаційного періоду, який, як правило, не перевищує тиждень. За збудником розрізняють амебну і бактеріальну дизентерію. Амебну дизентерію (амебіаз, амебний коліт) викликають амеби Entamoeba histolytica. Збудником бактеріальної дизентерії є паличкоподібні бактерії, що належать до роду шигел (Shigella). За тяжкістю перебігу дизентерії виділяються легку, середньотяжку і важку форми захворювання. Залежно від ураженого відділу шлунково-кишкового тракту існує три види дизентерії: - гастроентероколітична (переважно вражає слизові оболонки шлунку, тонкого і товстого кишечника); - гастроентерична (вражає переважно шлунок і тонкий кишечник); - колітична (вражає, головним чином, товстий кишечник). Джерелами збудника дизентерії є хворі люди та бактеріоносії (люди, у чий організм потрапив збудник інфекції, але на здоров'я яких це не вплинуло, тому що імунна система адаптувалася до збудника). Дизентерія передається: - контактно-побутовим шляхом (за недотримання правил особистої гігієни); - через їжу і воду (за наявності в них хвороботворних бактерій). Найчастіше (у 60% випадків) дизентерія трапляється у дітей до 5 років. Водночас шигельоз у дітей протікає складніше, ніж у дорослих. До основних симптомів дизентерії належать: -нудота; -блювота; -діарея; -підвищена температура тіла; -зневоднення організму; -біль у животі; -слабкість; -відсутність апетиту; -здуття живота; - часта дефекація. За легкої формі дизентерії спостерігається розлад шлунка, частий рідкий стул і незначна інтоксикація організму. Середньоважка форма шигельозу зазвичай характеризується підвищенням температури тіла, помірною інтоксикацією організму, різкими болями внизу живота і частим рідким стулом з кров'яними прожилками. Симптомами важкої форми дизентерії є озноб, нудота, блювота,

Холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Без належного лікування може призвести до смерті. Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба, зазвичай, починається гостро і призводить до різкого зневоднення організму. Джерелом збудника інфекції є людина - хворий або носій вібріонів. Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення упрожовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді — 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин — декількох місяців. Під час кип'ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів. Симптоми холери Першими симптомами холери є діарея, блювота, болі у животі. Характерні симптоми холери:  частий, до 10 і більше разів на добу, пронос. При цьому людина втрачає  багато рідини - до 20 літрів на добу. У результаті втрати рідини відбувається згущення крові і зневоднення організму;  через втрату з рідиною мікроелементів з'являються м'язові судоми, частіше за все - починаючи з литкових м'язів;  загострення рис обличчя, очі западають, синіють губи і вушні раковини;  холодна шкіра (холера - одна з небагатьох інфекцій, що супроводжуються нормальною або навіть зниженою температурою тіла);  шкіра втрачає пружність, легко збирається в складки і дуже довго розправляється, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою (так звані «руки прачки»);  задишка, різка слабкість. При ранній діагностиці і правильному лікуванні холера виліковна. При перших симптомах слід негайно звернутися до лікаря! Профілактика холери Щоб уникнути захворювання, дотримуйтесь простих правил:  не купуйте продукти харчування, зокрема - рибу, у місцях стихійної торгівлі;

Лептоспіроз – небезпечне інфекційне захворювання з важким перебігом, що уражає судини, печінку, нирки та інші внутрішні органи. Це найпоширеніший зооантропоноз, зустрічається на всіх континентах. Для лептоспірозу характерна сезонність, особливо липень – серпень, сприятливі умови є ще й у вересні-жовтні. Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах, при контакті із інфікованими тваринами. У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи чи рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Джерело збудника лептоспірозу - інфіковані тварини (хворі та носії), переважно дрібні ссавці (мишовидні та водоплаваючі гризуни), комахоїдні, сільськогосподарські тварини, собаки, промислові тварини (лисиці та ін.). Від людини до людини захворювання не передається. Збудник потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше – дрібних ссавців (гризунів). При наявності заражених гризунівв житлових, складських приміщеннях можливе інфікування продуктів. Інфікування людини відбувається:

5 червня 1972 року у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція із захисту довкілля за участю представників 113 держав. Наслідком її стало створення Програми ООН з довкілля (ЮНЕП).  Учасники конференції ухвалили рішення про щорічне проведення Всесвітнього дня охорони довкілля. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу. Зараз вже нікого не дивує, що забруднене навколишнє середовище здатне викликати цілий ряд серйозних захворювань. Не тільки якість питної води і повітря, що містить величезну кількість шкідливих хімічних сполук, здатні завдати непоправної шкоди здоров'ю. Багато речей, які оточують нас щодня, також можуть стати причиною захворювань. Наприклад, головний біль може з'являтися через неправильну експлуатацію каміна. Будівельні та оздоблювальні матеріали поганої якості можуть викликати серйозні алергічні реакції, з ускладненнями у вигляді бронхітів та астми. Побутова хімія також нерідко спричиняє проблеми, які можуть дати про себе знати через кілька років, оскільки більшість хімічних речовин мають тенденцію до накопичення в організмі. Хімікати можуть стати причиною безпліддя, особливо у чоловіків. Як правило, багато захворювань, на появу яких вплинуло навколишнє середовище, діагностуються не відразу, і досить складно зрозуміти причину нездужання навіть лікарям. Тривалий і навіть короткостроковий контакт з деякими хімічними речовинами, що входять до складу будівельних чи лакофарбових матеріалів в офісі або в квартирі, ізоляційних засобів, вдихання атмосферних викидів і токсинів, можуть стати причиною виникнення онкологічних захворювань дихальних шляхів. Вживання в їжу питної води сумнівної якості з сільських колодязів або водопроводу, без попередньої фільтрації та знезараження призводить до порушення функцій шлунково-кишкового тракту, розладів функцій печінки і нирок, неврологічних хвороб. Вдихання спор цвілі в приміщенні стає причиною алергії та астми. Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Сьогодні ми живемо в умовах війни. Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. Війна вплинула на кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Разом ми здатні зробити довкілля кращим, і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів. Вже сьогодні кожен з нас може: • відмовитися від поліетиленових пакетів; • відмовитися від одноразових пляшок та посуду;

У роті людини мешкає велика кількість різноманітних мікроорганізмів. Уже через 2-4 години після ретельного чищення зубів їхня кількість може доходити до 1 млн. Вони активно прикріплюються до поверхні і впливають на емаль. Поширеність карієсу зубів серед населення досить висока. На жаль, в Україні рівень стоматологічного здоров’я дітей досить низький. Велике занепокоєння викликає поширеність карієсу зубів у дітей перших трьох років життя. Так, на першому році життя вона становить 10- 15%, у 2 роки – 45-55%, 3 роки – 75-87%, тобто діти в 3 роки мають уже 5-6 уражених зубів. Важливу роль у формуванні карієсу зубів відіграють бактерії: S. mutans, S. sanguis, S. salivarius, Actinomycesviscosus, S. sobrinus, S. mitis; деякі види Lactobacillus; гриби роду Candida. При цьому тяжкість каріозного процесу залежить від активності мікрофлори і стану імунної системи. Дитячий карієс – підступний патологічний процес, небезпечний тим, що розвивається дуже швидко (молочні зубки не надто тверді, тому більше схильні до інфекції), протікає майже непомітно, може мати ускладнення. Якщо не лікувати карієс на молочних зубах, бактерії вражають глибокі тканини, і все це може закінчитися інфікуванням постійних зубів ще до того, як вони прорізуються. Піклуватися про здоров’я зубів, водити дитину до стоматолога, регулярно чистити і лікувати зуби потрібно з раннього віку. Найшвидше бактерії розмножуються у сприятливому для них середовищі, яке формується за таких умов:- нерегулярне або недостатньо ефективне чищення зубів;- нераціональне харчування з надлишком м’якої вуглеводної їжі; - гіповітаміноз;- низький вміст у питній воді деяких мінералів (фтору, фосфору та кальцію);- порушення формування зубів, що може бути пов’язано з перенесеними в дитинстві захворюваннями;- зниження імунітету;- наявність захворювань шлунково-кишкового тракту. Все це сприяє зміні структури емалі, недостатньому очищенню зубів від нальоту і підвищеному вмісту бактерій в порожнині рота, що і викликає карієс. Отже, метою первинної профілактики є запобігання інфікуванню дитини. Тому профілактику карієсу потрібно починати не в 3 роки, коли дитина вже має зуби¸ а на першому році життя. Методами  вторинної профілактики стоматологічних захворювань є: - ретельне миття посуду та правильний вибір продуктів харчування,

У сучасному суспільстві куріння є поширеною звичкою серед різних груп населення, в тому числі серед жінок, підлітків і навіть дітей. Згідно зі статистичними даними у світі налічується близько 1 млрд. людей, які регулярно вживають тютюн. Нікотинова залежність – серйозна небезпека для здоров’я, так як, перш за все, знижується опірність організму курця до нових захворювань і ускладнюється перебіг вже наявних хвороб. Інформацію про шкоду куріння переконливо демонструє той факт, що в тютюновому димі присутні більше 4000 хімічних речовин, з яких 250 є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними, а понад 50 – канцерогенними. Найбільшу небезпеку представляють смоли, нікотин, чадний газ, що входять до складу тютюнового диму. В організмі людини немає жодного органу або системи, які б не зазнавали руйнівного впливу від тютюнового диму і його складових речовин. За даними ВООЗ, у всьому світі куріння є причиною 90% смертей від раку легенів, 75% – від хронічного бронхіту, який, за статистикою, виникає у 88% курців. Рак легенів – важка онкологія, характеризується надзвичайно високою летальністю. Смертність від нього підвищується прямо пропорційно числу щоденно викурених сигарет. Не є винятком виникнення ракових пухлин нижньої губи, порожнини рота, гортані, бронхів. Куріння також є причиною 25% смертей від ішемічної хвороби серця. Серце курця страждає в результаті спазму судин, порушується їх структура через негативний вплив смол, утворюються атеросклеротичні бляшки, що призводить до високого ризику тромбоутворення і закупорки судин. Такі порушення призводять до виникнення серйозних захворювань серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, інфаркт, інсульт, атеросклероз) і у курців вони зустрічаються значно частіше. Особливо вражається організм жінки, яка палить в період вагітності і грудного вигодовування – високий ризик самовільних абортів, передчасних пологів, народження дітей з вродженими аномаліями , з низькою масою тіла, відставання дитини після народження у фізичному і розумовому розвитку . Доведено, що куріння сприяє прискореному біологічному старінню – функціональні показники організму не відповідають віку – можуть порушуватися функції зору і слуху, опорно-рухового апарату. Також нікотин негативно впливає на зовнішність – погіршується стан шкіри, зубів, волосся. Безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує! Вдихання вторинного тютюнового диму (пасивне куріння) завдає такої ж шкоди здоров’ю, як і безпосереднє вживання тютюну в будь-якій формі.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) досить широко розповсюджені і займають друге місце після гострих респіраторних захворювань. За оцінками ВООЗ, щорічно на гострі кишкові інфекції хворіють понад 500 мільйонів людей. Як свідчать дані ВООЗ, дизентерія й інші ГКІ щорічно стають причиною смерті більше ніж 5 мільйонів дітей. Тепла пора року є сприятливою для поширення гострих кишкових інфекцій (ГКІ) та харчових отруєнь, виникнення їх спалахів. ГКІ – це велика група захворювань з ознаками загальної інтоксикації організму, при яких уражається шлунково-кишковий тракт. Характерні клінічні прояви: загальна слабкість, біль у животі, пронос, блювання, підвищення температури тіла, головний біль. Зазвичай ГКІ спричиняють бактерії або віруси, які потрапляють в організм людини із зараженою їжею чи водою. Серед гострих кишкових інфекцій найчастіше зустрічаються: ротавірусний ентерит, дизентерія, сальмонельоз, ентеровірусна інфекція; до ГКІ відносяться вірусний гепатит А, черевний тиф та інші. Інкубаційний період (час від моменту зараження до появи клінічних проявів) триває від кількох годин до 7-ми днів.   Джерелом інфекції є хвора людина та носій збудника.   Кишкові інфекції передаються через уживання зараженої їжі та води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту. Найчастіше збудники кишкових інфекцій знаходяться у сирій продукції тваринного походження (м’ясо, яйця, непастеризоване молоко, морепродукти), немитих фруктах і овочах. З метою профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:  використовувати безпечну воду (з централізованого водопроводу, бутильовану), не пити воду з неперевірених джерел;  дотримуватись правил особистої гігієни (часто мити руки з милом, особливо перед прийомом їжі, після відвідування туалету);  мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;  запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;  регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;  окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м'ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо), для обробки сирих продуктів використовувати окремі ножі, розробні дошки тощо;  не вживати протерміновані продукти, для приготування їжі використовувати тільки свіжі харчові продукти;

Стартував європейський тиждень громадського здоров’я, який триває з 22 по 26 травня. В Україні Всеукраїнський тиждень громадського здоров’я ініційований Центром громадського здоров’я і проходить під гаслом «Профілактика Рятує Життя» та присвячений темі профілактики захворювань. Майбутнє належить медицині профілактичній. Цей загальновідомий принцип лікарів епохи Гіпократа лежав в основі діяльності державної санепідслужби, яка необдумано ліквідована владними структурами 2011-2016 рр., не досягнувши свого 100-річного ювілею, який мав би відзначатися саме у 2023 році. На щастя, спільними зусиллями міністра охорони здоров’я України Віктора ЛЯШКА, Центру громадського здоров’я та відданих своїй справі фахівців профілактичного спрямування, а саме - головних державних санітарних лікарів, які на даний час очолюють обласні центри контролю та профілактики хвороб (CDC), ця галузь продовжує успішно розвиватися. Наше завдання сьогодні пропагувати здоров’я як найвагомішу перлину, найвищу цінність життя. Існує чотири основні чинники, які визначають стан здоров’я: спосіб та умови життя (50–55%), екологічний стан навколишнього середовища (20–25%), спадковість (15–20%) і рівень медичного обслуговування (7–15%). Здоровий спосіб життя має найбільший вплив на стан нашого здоров’я. Основні елементи здорового способу життя: