Богородчанський відділ Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я»

 

Триває війна… Кожен свідомий українець нині відчуває занепокоєння за долю держави й переживає стрес. Пам’ятайте, що відчуття тривоги, занепокоєння та страх – це прийнятна реакція вашої психіки і організму на ситуацію, що склалася. Ми всі переживаємо зараз стрес, особливо під час повітряних тривог, перебуваючи в бомбосховищах. Він проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін. У людини стрес часто виникає під час взаємодії із соціумом. Зовнішні чинники сприймаються як загроза добробуту організму. Стрес має не лише реагувати на загрози та руйнуючі чинники, але повертати до стабільних умов існування. Що відбувається в організмі під час стресової реакції? Мозок, сприймаючи загрозу, сигналізує наднирникам виділяти гормони стресу — адреналін і кортизол. Внутрішні резерви організму активуються, тому підвищується м’язова сила, швидкість реакції, витривалість та больовий поріг. Це важливі реакції, що допомагають організму боротися з джерелом небезпеки або втікати від неї. Коли загроза зникає, тіло повертається у розслаблений стан. Сучасне життя, безперервні інформаційні потоки, наслідки війни спонукають організм працювати на повну силу. Стресова сигналізація не відключається, і згодом людина виснажується. Симптоми стресового стану дуже різні й залежать як від обставин, так і особливостей самого організму. Серйозні травматичні події можуть спричиняти гострий стресовий розлад. Симптоматично стрес (як і стресовий розлад) появляється таким чином: Фізичні реакції: труднощі зі сном, напруга, втома, тахікардія, болі, розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Емоційні реакції: гнів, тривога, оніміння, сором, порожнеча, зниження здатності відчувати задоволення та ін. Когнітивні реакції: кошмари, погана концентрація уваги, нерішучість, занепокоєння. Міжособистісні реакції: недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, у школі. Як допомогти собі і отучуючим не впасти духом і зберегти емоційне здоров’я в умовах війни?  Усувайте чинники стресу  Підтримуйте друзів та рідних Взаємодопомога важливий чинник у подоланні стресу.  Харчуйтеся збалансовано  Розслабляйте м’язи Стрес провокує головні болі, напругу м’язів, біль у спині. Боротися з такими симптомами можна за допомогою розтяжок, масажу, теплих ванн.  Майте повноцінний сон

Педикульоз (від латинського Pediculus – воша) – вошивість. Воші людини (платтяні, головні, лобкові) – специфічні паразити, які проводять все життя на людині, живляться тільки її кров’ю. Платтяні і головні воші є переносниками збудників висипного і зворотного тифів. Лобкова воша практично не має епідеміологічного значення, але так само, як і платтяні та головні воші, спричиняє людині неспокій, викликаючи свербіж. При сильних розчухуваннях можливі різні гнійничкові захворювання шкіри. Педикульоз може з'явитись як через поганий санітарно – гігієнічний стан в родині чи колективі так і серед людей, які дбають про гігієну. Головна воша зазвичай живе у волоссі голови, але при великій кількості може зустрічатися як на тілі людини, так і на білизні, одязі та верхньому одязі. Лобкова воша живе у волоссі на лобку, бровах та інших волосистих частинах тіла, міцно тримаючись на шкірі, у зв’язку з чим малорухома. Без господаря може жити не більше 12 годин. З метою попередження виникнення вошей та їх розповсюдження в сім’ї і колективі проводять гігієнічні заходи, які включають : -користуватися тільки своїм особистим гребінцем; -носити тільки свій одяг; -в басейні купатися тільки в шапочці; -регулярне миття тіла не рідше 1 разу в 7-10 днів; -зміну натільної і постільної білизни в ці ж терміни або по мірі забруднення з наступним пранням; -регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся голови; -систематичну чистку верхнього одягу, одягу, постільної білизни і охайне їх зберігання; -регулярне прибирання приміщень, утримання в чистоті предметів оточення. При виявленні вошей на будь-якій стадії розвитку (яйця, личинки, дорослої особини) необхідно негайно звернутися в медичний заклад (або до медичного працівника). Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби і направлені на одночасне знищення вошей безпосередньо як на тілі людини, так і на її білизні, одязі та інших речах і предметах. При головному і лобковому педикульозі проводять обробку волосся голови і волосистих частин тіла інсектицидами (педикулоцидами) з подальшим миттям оброблених місць гарячою водою з використанням будь-якого миючого засобу. Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

Поговоримо про поліомієліт: в останні роки рівень охоплення щепленнями проти поліомієліту не перевищував 80% і в країні накопичилась критична маса дітей незахищених від небезпечної інфекційної хвороби. Нагадаємо, що у жовтні 2021 року в Україні зафіксували випадок поліомієліту в Рівненській області. В січні 2022 року Центр громадського здоров’я повідомив про другий випадок гострого в’ялого паралічу в дитини з Закарпаття, спричинений тим самим типом поліовірусу. На жаль, двоє маленьких дітей, батьки яких відмовилися від вакцинації, тепер житимуть з невиліковним паралічем. Довідково: навіть один випадок поліомієліту — класифікується як спалах захворювання в країні.  Усі діти до 6 років, які не отримали або пропустили щеплення проти поліомієліту опинились у небезпеці. Аби надати кожній дитині індивідуальний захист від інфікування поліовірусом, була запланована і розпочалася 1 лютого 2022 року кампанія імунізації проти поліомієліту. Які ж симптоми поліомієліту: у 70% випадків захворювання має безсимптомний перебіг. Але його носій становить небезпеку для інших людей зі слабшим імунітетом.  У 25% випадків поліо має симптоми, що нагадують грип (гарячка, головний біль, нудота, біль у животі).  Поліовірус спричиняє рухові розлади: біль в уражених м’язах, повний параліч, що може розвинутися за кілька годин. Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом триває від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. Як передається поліомієліт: поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше — через брудні руки, заражені їжу та воду. Які ускладнення може зумовити поліомієліт: невиліковний параліч є одним з найважчих ускладнень. Він може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя. Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. У разі одужанні після поліомієліту функції вражених недугою нервів і м’язів не відновлюються. Найбільш сприйнятливі до вірусу поліомієліту діти у віці до п’яти років. Ліків проти поліомієліту не існує. Єдиним ефективним захистом від хвороби є вакцинація. Щеплення проти поліомієліту є в Національному календарі профілактичних щеплень і проводиться за кошти державного бюджету. До першого року життя дитина повинна отримати дві дози вакцини ін'єкційно (ІПВ) у 2 та 4 місяці. В 6 місяців дитина отримує вакцину у краплях (ОПВ).  Таку ж вакцину (ОПВ) дитина отримує у 18 міс., 6 років та 14 років. Шість доз вакцини формують імунітет до поліомієліту до кінця життя.

10 квітня кожного року відзначається – Всесвітній день гомеопатії . Гомеопатичні принципи лікування розробив лікар з Німеччини Самюель Ганеман у 1796 році. Гомеопатія – є офіційно визнаною медициною у всіх європейських країнах. Широко використовують гомеопатію французи, голландці, румуни, англійці. Особливо розквіту гомеопатичний метод лікування отримав в Індії, де переважна більшість населення лікується гомеопатично і де успішно гомеопатично лікують навіть найважчу патологію , зокрема – онкологічну. Міжнародна медична гомеопатична ліга знаходиться в Нідерландах: створили її у 1925 році, зараз до неї належать близько 70 країн світу. Всесвітня організація охорони здоров»я говорить про те, що використання гомеопатії не має доказової бази і застерігає від гомеопатичного лікування інфекційних та будь-яких серйозних захворювань, таких як туберкульоз, малярія, ВІЛ та інші. Однак, гомеопатичні препарати використовуються і є офіційно зареєстровані в Україні. Гомеопатія – спрямована на активізацію власних захисних сил організму. Гомеопатія лікує не хворобу, а хворого. З точки зору гомеопатії – організм людини – це єдина система, а не сукупність органів і систем. Гомеопатія для виготовлення препаратів використовує ту ж сировину, що і фармакологія, але використовує у сотні, або навіть у тисячі раз менші дози. В основі гомеопатичного методу лікування покладено принцип «Подібне лікується подібним». Наприклад – отрута бджоли у звичайній дозі у людей викликає набряк, почервоніння, жар, подібні симптоми можна вилікувати незалежно від чинника, що їх викликав – гомеопатичним препаратом, виготовленим з отрути бджоли. Якщо детальніше, то згідно з базовими принципами гомеопатії, речовина, яка викликає захворювання у здорової людини, може усунути аналогічний стан у хворої людини при правильному підборі доз. Лікувальний ефект після застосування гомеопатичних препаратів є стійким, що пов'язано з відновлюючим ефектом на певний фізіологічний процес чи орган, чи організм в цілому. Не останнім фактором – є здоровий спосіб життя, а також засвоєння принципів психологічного та психосоматичного захисту організму. Важливо пам'ятати, що гомеопатичний препарат – це лікувальний препарат, безконтрольне застосування якого може завдати шкоди організму (алергічна реакція, токсична дія). Перед застосуванням будь – яких лікарських засобів важливо проконсультуватися з лікарем і ні в якому разі не займатися самолікуванням.

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначають за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно 24 березня – у день, коли у 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу. У 1993 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила туберкульоз національним лихом, а день 24 березня – Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом.  Туберкульоз – інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом. І без відповідного лікування людина, хвора на активну форму туберкульозу, щороку може заразити в середньому 10-15 осіб. Щороку туберкульоз забирає життя 1,6 мільйона людей (більшість з яких – жителі країн, що розвиваються) і є однією з 10 головних причин смерті у світі. Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз – важлива подія, яка направлена на підвищення обізнаності населення щодо симптомів захворювання, важливості своєчасного звернення до лікаря, проходження додаткових обстежень. На фоні епідемії коронавірусної хвороби у світі та повномасштабної війни в Україні  існує проблема недовиявленого  або пізно виявленого туберкульозу. Заклади охорони здоров'я первинної медичної допомоги мають чіткий алгоритм дій, щоб виявляти таких хворих: визначення груп ризику серед населення, скринінгове анкетування, дообстеження людей з підозрою на туберкульоз. На сучасному етапі боротьби з туберкульозом особливістю є призначення лікування хворим на туберкульоз, , в т.ч. з бактеріовиділенням, в амбулаторних умовах. Але для того мають бути дотримані певні вимоги (окрема кімната для проживання, відсутність поряд дітей, дорослих з ослабленим імунітетом тощо). Найбільш небезпечним є хворий з бактеріовиділенням в перші 2-3 тижні лікування, про це слід знати тим, хто є в оточенні хворого. А значить дотримуватись застережних заходів, виконувати рекомендації лікаря. Пацієнти з ТБ легень, негативним за мазком мокротиння під час виявлення, та з позалегеневим туберкульозом, можуть продовжувати роботу або навчання впродовж курсу лікування. Поширення знань про туберкульоз повинно сприяти прихильності до вчасних обстежень у разі появи тривожних симптомів, відповідальному ставленню до здоров’я. Загалом, слід змінити існуючі стереотипи навколо туберкульозу і руйнувати міфи про хворобу, формувати адекватне ставлення до діагнозу і толерантне ставлення до людей, яких він торкнувся. Пам’ятайте, що туберкульоз – це не соромно, це не хвороба виключно людей з асоціальним способом життя. Вчасно виявлений туберкульоз дає вищі шанси на одужання. Стежити за здоров’ям має стати звичкою ! Завідувач відділення епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб

Цукровий діабет - серйозне захворювання, від якого щороку помирає понад мільйон людей, і захворіти на нього може кожен. Діабет виникає, коли наш організм не може впоратися з рівнем цукру (глюкози) у крові. Кров стає густою, і згодом це може призвести до інфаркту, інсульту, сліпоти, ниркової недостатності та гангрени нижніх кінцівок. Поширеність цукрового діабету в світі, як і в Україні, невпинно зростає. За даними ВООЗ, на сьогодні у світі близько 422 мільйонів хворих на діабет. Це майже вчетверо більше, ніж 40 років тому. Однак, попри серйозну загрозу, яку діабет становить для здоров'я, половина діабетиків навіть не підозрюють про свою хворобу. При цьому часто, щоб уникнути цукрового діабету, достатньо просто змінити свої звички та відкоригувати стиль життя. Причини діабету Коли ми їмо, наш організм переробляє вуглеводи, що містяться в їжі, на цукор (глюкозу). За його засвоєння відповідає інсулін - гормон підшлункової залози, який дає клітинам сигнал поглинати розчинену в крові глюкозу та використовувати її як джерело енергії. Діабет виникає тоді, коли виробництво інсуліну припиняється або гормон не може нормально виконувати свою функцію, внаслідок чого цукор починає накопичуватися в крові. Типи діабету Цукровий діабет буває кількох типів: При діабеті 1 типу підшлункова залоза припиняє виробляти інсулін і цукор починає накопичуватися в крові. Найчастіше це трапляється досить рано - у дитячому чи підлітковому віці. Вчені досі не знають, з якої саме причини це відбувається, однак, вважають, що тут свою роль може відігравати генетична схильність або вірусна інфекція, що пошкоджує клітини підшлункової, відповідальні за виробництво інсуліну. Приблизно 10% діабетиків страждають саме на діабет 1 типу. При діабеті 2 типу виробництво інсуліну не припиняється повністю, однак його недостатньо, або щось заважає йому ефективно працювати. Це зазвичай відбувається в середньому віці або ближче до старості, однак діабет другого типу зустрічається і в молодих, якщо вони страждають на ожиріння чи ведуть малорухливий спосіб життя. Розрізняють і так званий предіабет - підвищений рівень глюкози у крові, що також може призвести до розвитку повноцінного захворювання. Симптоми діабету  постійна спрага та відчуття голоду  часте сечовипускання, особливо в нічний час  підвищена втомлюваність  втрата ваги без причини  погіршення зору,затуманений зір  порізи і подряпини, які довго загоюються  оніміння кінцівок,поколювання в руках та ногах

Землетрус - це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, які виникають внаслідок розривів у земній корі та передаються на велику відстань у вигляді пружних коливань. Землетруси можуть лише відчуватися людиною, а можуть руйнувати будинки і викликати інші стихійні лиха.