Богородчанський відділ Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я»

В такому випадку не піддавайтесь паніці, але знайте: ртуть - речовина 1-го класу небезпеки. Особливо шкідливі випари ртуті. У стандартному градуснику міститься до 5 г ртуті. Якщо термометр розбився в житловій кімнаті площею 12-18 кв.м., концентрація випарів ртуті через кілька годин перевищує гранично допустимі концентрації в 50-100 разів. Перші ознаки отруєння ртуттю: головний біль, слабкість, апатія, запаморочення, починають тремтіти пальці рук, тремтять повіки і губи, з'являється металевий присмак у роті, набряклість та кровоточивість ясен, змінюється колір сечі, починається нудота і блювання, діарея, сльозяться очі. Отже, якщо ви розбили градусник місяць-два тому і належним чином не прибрали приміщення, при виникненні таких симптомів негайно звертайтесь до лікаря! Щоб попередити отруєння небезпечною речовиною, вжийте заходів для прибирання ртуті: - виведіть з приміщення людей, в першу чергу дітей. Обмежте доступ сторонніх осіб в приміщення (закрийте двері), зніміть взуття при виході із забрудненого приміщення, щоб не розносити ртуть по суміжних кімнатах; - вимкніть всі нагрівальні прилади (чим нижча температура, тим повільніше випаровується ртуть); - для захисту органів дихання одягніть вологу марлеву пов’язку. Захистивши руки гумовими рукавичками, обережно зметіть щіточкою дрібні кульки на лист паперу і помістіть у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 л води) або з водою. Щоб зібрати всю ртуть, яка потрапила в щілини меблів чи підлоги, скористайтеся підручними засобами: медична груша з тонким наконечником, шприц, скотч; - провітріть приміщення після того, як зібрана ртуть ( не створюйте протяг, він може рознести ртуть, яка осяде на всіх предметах і одязі); - ні в якому разі не збирайте ртуть пилососом і не викидайте в контейнер зі сміттям або каналізацію. Тепер, аби знешкодити всі, аж до найменшої частинки ртуті, потрібно здійснити хімічне очищення. Для цього використовуємо перманганат калію (марганцівку) або «Білизну» та мильно-содовий розчин. Готуємо 0,2% водний розчин марганцівки (2 г на літру води) або (1л «Білизни» на 8л води) і ним за допомогою щітки обробляємо забруднену поверхню. Через 1 годину змити продукти реакції мильно-содовим розчином (40 г мила +50 г соди на 1 літру води ). Промийте марганцівкою або «Білизною» і мильно-содовим розчином рукавички та взуття. Зібравши всі відходи від термометра в герметичну тару, стійку до механічного, хімічного та термічного впливу, повідомте про це територіальний відділ управління ДСНС України в області (тел. 101).

Через військову агресію росії багато українців опинилися в умовах, коли доступ до питної води та якісної їжі обмежений або зовсім відсутній. За таких обставин виникає загроза здоров’ю та навіть життю людини через харчові отруєння, викликані вживанням неякісних, зіпсованих або брудних продуктів.  Особливу небезпеку становить гостре токсико-інфекційне захворювання — ботулізм. Це харчове отруєння, яке може призвести до тяжких наслідків. Водночас у більшості випадків його можна уникнути, дотримуючись простих харчових правил. З початку року в області зареєстровано чотири випадки ботулізму, з них один – летальний.   Основною причиною ботулізму є вживання в їжу неякісно приготовлених продуктів, що були забруднені бактеріями ботулізму.  Найчастіше причиною ботулізму стають:  зіпсовані домашні консерви з м'яса та риби, рідше — овочів; консервовані продукти, які були погано вимиті, неправильно/недостатньо термічно оброблені; в'ялені/копчені продукти домашнього приготування. Проте реєструються випадки хвороби і після вживання продуктів вироблених у промислових умовах.  Рекомендації:  Не вживайте їжу з ємностей, які можуть нести ризик ботулізму: роздуті бляшанки; банки зі здутими кришками; банки, з яких щось витікає; банки, з яких відчувається дивний або неприємний запах.  Не вживайте консервовані в домашніх умовах продукти, які зберігаються понад рік, або термін зберігання яких сплив.  Уникайте споживання в’яленої, копченої, солоної та консервованої риби. Не купуйте консерви та інші продукти домашнього виготовлення з рук на вулицях та стихійних ринках.  Не вживайте продукти, якщо сумніваєтесь у їхній якості або не впевнені, що їх виготовляли, зберігали та/або транспортували належним чином.  Перед споживанням м’ясних та рибних консервів домашнього приготування піддавайте їх термічній обробці, адже токсин ботулізму

Одна з останніх епідемій нашої сучасності була названа чумою 20-го століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки, вона ще далеко не закінчена. Її масштаб, цинічність і підступність досі не може залишити байдужим жодної людини. Символ боротьби зі СНІДом - червона стрічка. У січні 2022 року в Україні офіційно зареєстровано 987 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 295 пацієнтів діагностовано СНІД, а 126 людей померли від СНІДу. Шляхи інфікування ВІЛ в Україні у січні 2022 року: гетеросексуальний — 653; гомосексуальний — 26; парентеральний — 303; вертикальний — 107; невідомий — 2. ВІЛ-інфекція – антропонозне вірусне захворювання, в основі патогенезу якого лежить прогресуючий імунодефіцит і розвиток внаслідок цього вторинних опортуністичних інфекцій і пухлинних процесів. Природна сприйнятливість людей - висока. Середня тривалість життя інфікованих ВІЛ становить 11-12 років. Однак поява ефективних хіміопрепаратів дозволила значно продовжити життя ВІЛ- інфікованих. Джерелом ВІЛ - інфекції є ВІЛ - інфікована людина як з клінічними проявами так і без клінічних ознак інфекції. У великій кількості вірус міститься в біологічних рідинах організму. Встановлено три основні шляхи інфікування ВІЛ, а саме: 1.Статевий шлях 2.Парентеральний –через кров (переливання інфікованої цільної крові або її компонентів, при використанні забруднених шприців, інструментарію; при пересадці інфікованих органів) 3.Вертикальний шлях (внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ - інфікованої матері до дитини); ВІЛ-інфекція не передається: побутовим шляхом, при дотиках, обіймах, рукостисканнях; через поцілунки; при спільному проживанні в одній квартирі; через посуд, столові прибори; через їжу; фекально-оральним шляхом; через постільну білизну, предмети побуту, іграшки; повітряно - крапельним шляхом (у тому числі при чханні і кашлі); при купанні у воді; через ручки дверей і кранів, унітази; через гроші; через спортивні снаряди; при укусах комах або тварин. Вірус ВІЛ надзвичайно чутливий до зовнішніх впливів, гине під дією всіх відомих дезінфектантів. Нагрівання до 56 °С різко знижує інфекційність вірусу, при нагріванні до 70-80 ° С він інактивується через 10 хв. Віріони чутливі до дії 70% етилового спирту (інактивуються через 1 хв), 0,5% розчину гіпохлориду натрію. Стійкий при ліофільному сушінні, дії ультрафіолетових променів і іонізуючої радіації.

Міжнародний день відмови від паління своїми витоками сягає Американської землі - континенту, з якого і почалося це тотальне горе - звички тютюнопаління. Цей день у 1977 році встановило Онкологічне Співтовариство Сполучених Штатів Америки. Було запропоновано відзначати його щорічно в кожен третій четвер листопада. А в 1988 році, за пропозицією ВООЗ, з’явився молодший брат цього Міжнародного дня - Всесвітній день без тютюну, який зараз відзначається 31 травня. Статистика ВООЗ дуже сумна. Близько 63% всіх смертей на землі відбувається через неінфекційні захворювання. Тютюнопаління в цій страшній статистиці займає стійку позицію лідера. Епідемія тютюнопаління в 20 столітті забрала з життя понад 100 мільйонів людей. Серед хворих на рак в різній формі – 95% курців; серед померлих від хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) не менше 75% курців; смертність від раку легенів серед тих, хто палить, вища у 20 разів. Щороку внаслідок куріння помирає 7 мільйонів людей у всьому світі. Понад 6 мільйонів із них – це курці або колишні курці, а 890 тисяч – люди, які є пасивними курцями, з них 120 тис. українців.  Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей. Україна – одна з перших за кількістю викурених цигарок на людину. Це говорить про те, що в нашій країні ця проблема сягнула розмірів епідемії. В Україні палять 40% громадян старших за 15 років і близько 17% школярів. Це близько 19 млн. осіб. Із них 34% – завзяті курці. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями, 53% старшокласників. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років. Не всі усвідомлюють тяжкі наслідки від вживання тютюну для свого здоров’я і здоров’я оточуючих, насамперед - молодь. У більшості випадків це є результатом відсутності переконливої інформації з даної теми, а також наслідком інформаційної протидії з боку тютюнових компаній.  Чому важливо кинути курити?

Щорічно у світі від сказу гине понад 55 тисяч людей і понад 1 мільйон тварин. Сказ – дуже небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Сказ входить у п’ятірку інфекційних захворювань, спільних для людей і тварин, які завдають найбільших соціальних та економічних збитків. Дане захворювання характеризується гострим перебігом, ураженням нервової системи і закінчується летально. Зараження сказом відбувається при попаданні слини хворих тварин на пошкоджену шкіру, слизові при покусах, подряпинах. Головними ознаками захворювання диких тварин є неадекватна їх поведінка. Хворі на сказ тварини ведуть себе агрессивно чи, навпаки, спокійно, не реагуючи на наближення людини. У них невпевнена хода чи біг, інтенсивно виділяється слина, нетиповий погляд, блискучі очі, утруднене ковтання, настовбурчена шерсть. Ознаками захворювання домашніх (собак, котів) та с/г тварин є – безпричинна агресія, вони можуть без будь-якої причини нападати на людей, інших тварин. Також проявляється сказ у тварин слинотечею, незвичайною поведінкою, водобоязню, парезом та паралічем щелеп і кінцівок. Це захворювання не виліковується, але попередити і не допустити його розповсюдження при виникненні можливо і необхідно. Система профілактичних заходів включає суворе виконання комплексу ветеринарно-санітарних та технологічних норм для утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, дотримання норм щільності популяції червоної лисиці.

У воєнний час підвищується ризик розвитку і поширення інфекційних хвороб. Особливо вразливі до них діти і дорослі, які мають прогалини у графіку щеплень або не імунізовані взагалі. За підсумками 2021 року рівень охоплення щепленнями в Україні залишається нижчим за рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Водночас вакцинація є однією з головних складових громадського здоров’я. Щороку щеплення рятують 2–3 мільйони дитячих життів у всьому світі. Нещеплені ж діти ризикують інфікуватися, тяжко хворіти, а деколи й померти від наслідків захворювань. Тож важливо дотримуватися національного Календаря профілактичних щеплень. Особливо під час війни, адже медична система зараз долає нові виклики, і важливо не перевантажувати її додатково. Тому радимо подбати про себе і своїх дітей та захиститися від інфекційних хвороб, щойно ви перебуватимете у безпечному місці в Україні або за кордоном. Для цього зверніться до найближчої амбулаторії/лікарні. Відповідно до  Календаря профілактичних щеплень, дитина має отримати вакцини від таких захворювань, як туберкульоз, гепатит В, кір, епідемічний паротит (свинка), краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та хіб-інфекція. Коли і від чого вакцинуватися? Гепатит В: протягом першої доба життя, у 2 та 6 місяців. Туберкульоз: 3–5 доба життя. Кір, паротит, краснуха (у складі комбінованої вакцини): у 12 місяців та 6 років. Дифтерія, правець (у складі комбінованої вакцини): у 2, 4, 6, 18 місяців, 6 та 16 років. Кашлюк (у складі комбінованої вакцини): у 2, 4, 6, 18 місяців. Поліомієліт: інактивована вакцина (ІПВ) – у 2 та 4 місяці, оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) – у 6 та 18 місяців, а також 6 та 14 років. Хіб-інфекція: у 2, 4 та 12 місяців. Дорослі, щеплені за календарем, потребують ревакцинації від дифтерії і правця кожні 10 років: у 26, 36, 46 і так далі років. Перевірте, чи має ваша дитина всі необхідні щеплення відповідно до віку і чи отримали ви ревакцинацію упродовж останніх 10 років. Підтвердити щеплення можна у два способи: - довідка або довідки, записи в амбулаторній картці, картка профілактичних щеплень (форма 063/о), паперові сертифікати або будь-яке фото цих документів;

В Київській області в фермерському господарстві виявлено випадок сибірки. Захворіла одна з кіз даного господарства. Цей випадок повинен підвищити насторогу до даного захворювання, оскільки сибірка в людини має тяжкий перебіг і часто закінчується смертю. У зв’язку з утворенням збудником сибірки спор та довготривалим зберіганням в ґрунті, спалахи сибірки в Україні можуть виникнути де завгодно. Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані в ґрунті тривалий час і активізуватися, коли поверхня ґрунту порушується, наприклад, у результаті повені, зливи, зсувів або механічного впливу. Сибірка –  гостре небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється Bacillus anthracis. Джерелом і факторами передачі палички сибірки є переважно свійські тварини, а також шкіра, шерсть, роги, копита і продукти харчування тваринного походження (м'ясо, молоко і ін.). Зараження частіше відбувається під час забою худоби, зняття шкіри з тварин, розрізування м'яса худоби, яка хворіла на сибірку. Найчастіше захворювання спостерігається теплої пори року. Залежно від шляхів проникнення в організм спор можуть бути різні клінічні форми сибірки: легенева (виникає у разі вдихання мікробів), кишкова (у разі харчування зараженим м'ясом, молоком), шкірна (через пошкоджену шкіру), яка проявляється утворенням специфічної виразки –карбункулом. Карбункульозна форма спостерігається найчастіше (99,1 %). Інкубаційний період при сибірці відносно короткий — від кількох годин до кількох діб. Для профілактики інфікування сибіркою потрібно неухильно дотримуватись наступних заходів: -купувати м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють; -люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших; -важливий контроль захворюваності тварин; -забій домашньої худоби повинен відбуватися лише з дозволу ветпрацівників; -потрібно дбати про упорядковане захоронення трупів тварин, а заражені трупи тварин – знищувати; -необхідний ветконтроль хутряної та шкіряної сировини; -не нехтувати щепленнями тварин проти сибірки; -особи, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, мають отримати екстрену профілактику антибіотиками. Для імунізації людей проти сибірки використовують живу суху вакцину. У разі прямого контакту людей з матеріалом, який містив сибіркові палички або спори, їх участі у забої і розбиранні туш тварин, які виявилися хворими на сибірку, особам, які доглядають за хворими тваринами і брали участь у їх захороненні, вживали в їжу м'ясо хворої тварини, показана екстрена профілактика, її проводять лише в ранні строки після зараження (не пізніше ніж 5 діб). Для екстреної профілактики застосовують антибіотики і протисибірковий γ-глобулін (20—25 мл). В Івано-Франківській області налічується 175 стаціонарно неблагополучних населених пунктів щодо сибірки, де були у свій час зареєстровані спалахи захворювання.  Крім того, в області є 108 відомих місць захоронень трупів тварин, що загинули від сибірки.  Останній спалах захворювання на Івано-Франківщині було зафіксовано ще в 2007 році (с.Старуня Богородчанського району, особисте селянське господарство). Спеціалістами Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» щороку проводиться відбір проб грунту зі скотомогильників, де відбулись захоронення тварин, що загинули від сибірки для лабораторного контролю на базі лабораторії особливо небезпечних інфекцій.