Богородчанський відділ Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я»

8 травня – Міжнародний день меланоми. Меланома - найсерйозніший тип раку шкіри, що розвивається в клітинах (меланоцитах), які виробляють меланін — пігмент, який надає шкірі колір. За даними ВООЗ, кількість уперше зареєстрованих випадків цього захворювання щороку збільшується та прогнозовано зросте на 25% протягом найближчих 10 років. Щорічно у світі меланома забирає життя близько 48 тисяч осіб. В Україні через меланому кожного року помирає близько тисячі осіб, понад 12% з яких - на першому році захворювання. Статистика свідчить, що злоякісні новоутворення шкіри на сьогодні є одним із найбільш поширених видів онкологічних захворювань в Україні. Меланома може розвиватися в будь-якому місці тіла. Найчастіше вона розвивається на ділянках, які були під впливом сонця, таких як спина, ноги, руки та обличчя. Меланома також може розвинутися в тих ділянках тіла, які майже не піддаються впливу сонця, наприклад, між пальцями ніг і на долонях, підошвах, шкірі голови або геніталіях. Їх іноді називають прихованими меланомами, оскільки вони виникають у місцях, де більшість людей не подумає перевірити.  Меланоми в ротовій порожнині, травному тракті, сечовивідних шляхах або піхві розвиваються на слизовій оболонці. Меланома ока, яку також називають очною меланомою, найчастіше виникає під склерою. Причина розвитку меланом остаточно не встановлена. Першими ознаками та симптомами меланоми часто є: - Зміна наявної родимки; - Поява нового пігментованого або незвичного на вигляд новоутворення на шкірі; Меланома не завжди починається як родимка. Вона також може виникнути на шкірі, яка виглядає нормально.

Саме зараз триває сезон активності кліщів, тож люди, які збираються на відпочинок на природу, повинні бути дуже обережними, так як можуть стати жертвою нападу кліщів. Щороку в Україні фіксують півтори тисячі випадків зараження на кліщовий бореліоз – хворобу Лайма. Проте за даними ВООЗ ця цифра занижена в 5-10 разів. Адже люди не звертаються вчасно за допомогою та не діагностують хворобу. Хвороба Лайма – одна із найпопулярніших інфекцій, які передаються людям і тваринам від членистоногих. Збудником інфекції є борелії – різновид звивистих бактерій-спірохет, переносниками яких є кліщі. Хвороба уражає нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру. У зв’язку з тим, що специфіка поширення хвороби Лайма володіє певною схожістю з поширенням іншого небезпечного захворювання – кліщового енцефаліту, зустрічаються випадки змішаної інфекції. Хвороба Лайма з’явилася порівняно недавно, однак, за темпами поширення вона на другому місці після СНІДу. За своїм географічним поширенням вона зустрічається практично повсюдно, оскільки в кожній лісовій місцевості водиться кліщ, її носій. Вільними від кліщів є лише хвойні ліси, позаяк фітонциди хвої діють на них згубно. Патологія переважно поширюється серед кліщів роду Ixodes, а вираженість симптоматики бореліозу залежить від пори року і виду бактерій спірохет, якими заражений паразит. Найчастіше бореліозом хворіють після укусу хворого кліща. Однак, причиною зараження можуть бути й інші фактори:  вживання необроблених молочних продуктів від заражених тварин;  вживання м’яса інфікованих тварин;  через укус зараженої тварини (кішка, собака, пацюк тощо);  передача спірохет дитині від матері в утробі або через молоко. Особливість хвороби Лайма полягає в тому, що до неї погано виробляється імунітет. Вилікувавшись від бореліозу, людина може заразитися ним вже через кілька днів після повторного укусу. Оскільки спірохети локалізуються здебільшого у шлунку кліща, зараження може відбутися далеко не відразу. Саме тому так важливо правильно і своєчасно видалити кліща зі шкіри. Після укусу збудники зі слиною паразита швидко розносяться кровотоком по всьому організму. Імунна система починає виробляти велику кількість антитіл, що призводить до множинних запальних процесів. Перші прояви хвороби починаються лише через кілька днів або навіть через місяць.  Симптоми схожі на звичайну застуду, що може ускладнити встановлення причини захворювання: почервоніння і запалення місця укусу, свербіж; гарячка; головні болі; біль в м’язах; втома; шкірний висип; алергічні реакції; аритмія. За відсутності своєчасної лікарської допомоги хвороба активно прогресує і викликає серйозні порушення в нервовій, серцево-судинній системі і опорно- руховому апараті. На ранніх стадіях хвороба Лайма виліковна, але в запущеній формі призводить до неминучої інвалідності або навіть смерті. Інфікована людина незаразна для інших людей.

Фізична культура є важливим засобом гармонійного розвитку людини та головним чинником фізичного здоров'я людини. Повноцінна рухова активність  є невід'ємною частиною здорового способу життя, що впливає практично на всі сторони життєдіяльності людини та організму в цілому. Систематичне фізичне тренування компенсує рухову недостатність, задовольняє природну потребу людини в руховій активності, сприяє зміцненню здоров'я. Користь рухової активності для фізичного благополуччя: фізична активність робить нас сильними, наповнює енергією, покращує статуру, координацію рухів і швидкість реакції. Вона тренує м’язи ( зокрема й серце), зміцнює кістки, стимулює обмін речовин, допомагає підтримувати ідеальну масу тіла, зменшує ризик виникнення захворювань. Регулярні тренування поліпшують показники роботи багатьох органів і систем, зокрема:  серцево-судинної системи — завдяки тому, що треноване серце менше «зношується» і забезпечує ефективне постачання кисню та поживних речовин до кожної клітини організму;  респіраторної системи — завдяки тому, що під час фізичних навантажень збільшується ємність легень і тренуються м’язи, які беруть участь у процесі дихання (треновані спортсмени менше страждають від задишки при фізичних навантаженнях);  скелета — завдяки тому, що фізичні вправи сприяють збільшенню щільності кісткової тканини та еластичності зв’язок. У поєднанні з повноцінним харчуванням це найкраща профілактика остеопорозу, який виникає через вимивання кальцію з кісток і загрожує складними переломами;  ендокринної системи — завдяки тому, що рухова активність пришвидшує обмін речовин, запобігає ожирінню і діабету;  нервової системи — завдяки тому, що регулярні тренування поліпшують координацію рухів і швидкість реакції, що особливо важливо для тих, хто водить автомобіль чи в майбутньому хоче стати водієм. Користь рухової активності для психологічного благополуччя: * Заняття спортом гартують волю, вчать досягати успіху в спорті й у навчанні. Завдяки насиченню крові киснем поліпшується робота мозку. * Спортивні змагання вчать гідно переживати успіхи й поразки. Спортивні досягнення здатні суттєво підвищити самооцінку людини. * Вправи на розтяжку (наприклад, заняття йогою) розслаблюють, знімають психологічне напруження, тривогу. Інтенсивні вправи допомагають упоратися з такими сильними емоціями, як, наприклад, гнів. І найважливіше тепер: під час фізичної активності знижується рівень гормону стресу — кортизолу. І, навпаки, виділяється ендорфін — гормон щастя. Саме тому зараз рухатися дуже важливо для вашого психологічного стану, для нормального самопочуття та позитивного настрою.

 

Триває війна… Кожен свідомий українець нині відчуває занепокоєння за долю держави й переживає стрес. Пам’ятайте, що відчуття тривоги, занепокоєння та страх – це прийнятна реакція вашої психіки і організму на ситуацію, що склалася. Ми всі переживаємо зараз стрес, особливо під час повітряних тривог, перебуваючи в бомбосховищах. Він проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін. У людини стрес часто виникає під час взаємодії із соціумом. Зовнішні чинники сприймаються як загроза добробуту організму. Стрес має не лише реагувати на загрози та руйнуючі чинники, але повертати до стабільних умов існування. Що відбувається в організмі під час стресової реакції? Мозок, сприймаючи загрозу, сигналізує наднирникам виділяти гормони стресу — адреналін і кортизол. Внутрішні резерви організму активуються, тому підвищується м’язова сила, швидкість реакції, витривалість та больовий поріг. Це важливі реакції, що допомагають організму боротися з джерелом небезпеки або втікати від неї. Коли загроза зникає, тіло повертається у розслаблений стан. Сучасне життя, безперервні інформаційні потоки, наслідки війни спонукають організм працювати на повну силу. Стресова сигналізація не відключається, і згодом людина виснажується. Симптоми стресового стану дуже різні й залежать як від обставин, так і особливостей самого організму. Серйозні травматичні події можуть спричиняти гострий стресовий розлад. Симптоматично стрес (як і стресовий розлад) появляється таким чином: Фізичні реакції: труднощі зі сном, напруга, втома, тахікардія, болі, розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Емоційні реакції: гнів, тривога, оніміння, сором, порожнеча, зниження здатності відчувати задоволення та ін. Когнітивні реакції: кошмари, погана концентрація уваги, нерішучість, занепокоєння. Міжособистісні реакції: недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, у школі. Як допомогти собі і отучуючим не впасти духом і зберегти емоційне здоров’я в умовах війни?  Усувайте чинники стресу  Підтримуйте друзів та рідних Взаємодопомога важливий чинник у подоланні стресу.  Харчуйтеся збалансовано  Розслабляйте м’язи Стрес провокує головні болі, напругу м’язів, біль у спині. Боротися з такими симптомами можна за допомогою розтяжок, масажу, теплих ванн.  Майте повноцінний сон

Педикульоз (від латинського Pediculus – воша) – вошивість. Воші людини (платтяні, головні, лобкові) – специфічні паразити, які проводять все життя на людині, живляться тільки її кров’ю. Платтяні і головні воші є переносниками збудників висипного і зворотного тифів. Лобкова воша практично не має епідеміологічного значення, але так само, як і платтяні та головні воші, спричиняє людині неспокій, викликаючи свербіж. При сильних розчухуваннях можливі різні гнійничкові захворювання шкіри. Педикульоз може з'явитись як через поганий санітарно – гігієнічний стан в родині чи колективі так і серед людей, які дбають про гігієну. Головна воша зазвичай живе у волоссі голови, але при великій кількості може зустрічатися як на тілі людини, так і на білизні, одязі та верхньому одязі. Лобкова воша живе у волоссі на лобку, бровах та інших волосистих частинах тіла, міцно тримаючись на шкірі, у зв’язку з чим малорухома. Без господаря може жити не більше 12 годин. З метою попередження виникнення вошей та їх розповсюдження в сім’ї і колективі проводять гігієнічні заходи, які включають : -користуватися тільки своїм особистим гребінцем; -носити тільки свій одяг; -в басейні купатися тільки в шапочці; -регулярне миття тіла не рідше 1 разу в 7-10 днів; -зміну натільної і постільної білизни в ці ж терміни або по мірі забруднення з наступним пранням; -регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся голови; -систематичну чистку верхнього одягу, одягу, постільної білизни і охайне їх зберігання; -регулярне прибирання приміщень, утримання в чистоті предметів оточення. При виявленні вошей на будь-якій стадії розвитку (яйця, личинки, дорослої особини) необхідно негайно звернутися в медичний заклад (або до медичного працівника). Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби і направлені на одночасне знищення вошей безпосередньо як на тілі людини, так і на її білизні, одязі та інших речах і предметах. При головному і лобковому педикульозі проводять обробку волосся голови і волосистих частин тіла інсектицидами (педикулоцидами) з подальшим миттям оброблених місць гарячою водою з використанням будь-якого миючого засобу. Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

Поговоримо про поліомієліт: в останні роки рівень охоплення щепленнями проти поліомієліту не перевищував 80% і в країні накопичилась критична маса дітей незахищених від небезпечної інфекційної хвороби. Нагадаємо, що у жовтні 2021 року в Україні зафіксували випадок поліомієліту в Рівненській області. В січні 2022 року Центр громадського здоров’я повідомив про другий випадок гострого в’ялого паралічу в дитини з Закарпаття, спричинений тим самим типом поліовірусу. На жаль, двоє маленьких дітей, батьки яких відмовилися від вакцинації, тепер житимуть з невиліковним паралічем. Довідково: навіть один випадок поліомієліту — класифікується як спалах захворювання в країні.  Усі діти до 6 років, які не отримали або пропустили щеплення проти поліомієліту опинились у небезпеці. Аби надати кожній дитині індивідуальний захист від інфікування поліовірусом, була запланована і розпочалася 1 лютого 2022 року кампанія імунізації проти поліомієліту. Які ж симптоми поліомієліту: у 70% випадків захворювання має безсимптомний перебіг. Але його носій становить небезпеку для інших людей зі слабшим імунітетом.  У 25% випадків поліо має симптоми, що нагадують грип (гарячка, головний біль, нудота, біль у животі).  Поліовірус спричиняє рухові розлади: біль в уражених м’язах, повний параліч, що може розвинутися за кілька годин. Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом триває від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. Як передається поліомієліт: поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше — через брудні руки, заражені їжу та воду. Які ускладнення може зумовити поліомієліт: невиліковний параліч є одним з найважчих ускладнень. Він може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя. Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. У разі одужанні після поліомієліту функції вражених недугою нервів і м’язів не відновлюються. Найбільш сприйнятливі до вірусу поліомієліту діти у віці до п’яти років. Ліків проти поліомієліту не існує. Єдиним ефективним захистом від хвороби є вакцинація. Щеплення проти поліомієліту є в Національному календарі профілактичних щеплень і проводиться за кошти державного бюджету. До першого року життя дитина повинна отримати дві дози вакцини ін'єкційно (ІПВ) у 2 та 4 місяці. В 6 місяців дитина отримує вакцину у краплях (ОПВ).  Таку ж вакцину (ОПВ) дитина отримує у 18 міс., 6 років та 14 років. Шість доз вакцини формують імунітет до поліомієліту до кінця життя.

10 квітня кожного року відзначається – Всесвітній день гомеопатії . Гомеопатичні принципи лікування розробив лікар з Німеччини Самюель Ганеман у 1796 році. Гомеопатія – є офіційно визнаною медициною у всіх європейських країнах. Широко використовують гомеопатію французи, голландці, румуни, англійці. Особливо розквіту гомеопатичний метод лікування отримав в Індії, де переважна більшість населення лікується гомеопатично і де успішно гомеопатично лікують навіть найважчу патологію , зокрема – онкологічну. Міжнародна медична гомеопатична ліга знаходиться в Нідерландах: створили її у 1925 році, зараз до неї належать близько 70 країн світу. Всесвітня організація охорони здоров»я говорить про те, що використання гомеопатії не має доказової бази і застерігає від гомеопатичного лікування інфекційних та будь-яких серйозних захворювань, таких як туберкульоз, малярія, ВІЛ та інші. Однак, гомеопатичні препарати використовуються і є офіційно зареєстровані в Україні. Гомеопатія – спрямована на активізацію власних захисних сил організму. Гомеопатія лікує не хворобу, а хворого. З точки зору гомеопатії – організм людини – це єдина система, а не сукупність органів і систем. Гомеопатія для виготовлення препаратів використовує ту ж сировину, що і фармакологія, але використовує у сотні, або навіть у тисячі раз менші дози. В основі гомеопатичного методу лікування покладено принцип «Подібне лікується подібним». Наприклад – отрута бджоли у звичайній дозі у людей викликає набряк, почервоніння, жар, подібні симптоми можна вилікувати незалежно від чинника, що їх викликав – гомеопатичним препаратом, виготовленим з отрути бджоли. Якщо детальніше, то згідно з базовими принципами гомеопатії, речовина, яка викликає захворювання у здорової людини, може усунути аналогічний стан у хворої людини при правильному підборі доз. Лікувальний ефект після застосування гомеопатичних препаратів є стійким, що пов'язано з відновлюючим ефектом на певний фізіологічний процес чи орган, чи організм в цілому. Не останнім фактором – є здоровий спосіб життя, а також засвоєння принципів психологічного та психосоматичного захисту організму. Важливо пам'ятати, що гомеопатичний препарат – це лікувальний препарат, безконтрольне застосування якого може завдати шкоди організму (алергічна реакція, токсична дія). Перед застосуванням будь – яких лікарських засобів важливо проконсультуватися з лікарем і ні в якому разі не займатися самолікуванням.

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначають за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно 24 березня – у день, коли у 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу. У 1993 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила туберкульоз національним лихом, а день 24 березня – Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом.  Туберкульоз – інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом. І без відповідного лікування людина, хвора на активну форму туберкульозу, щороку може заразити в середньому 10-15 осіб. Щороку туберкульоз забирає життя 1,6 мільйона людей (більшість з яких – жителі країн, що розвиваються) і є однією з 10 головних причин смерті у світі. Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз – важлива подія, яка направлена на підвищення обізнаності населення щодо симптомів захворювання, важливості своєчасного звернення до лікаря, проходження додаткових обстежень. На фоні епідемії коронавірусної хвороби у світі та повномасштабної війни в Україні  існує проблема недовиявленого  або пізно виявленого туберкульозу. Заклади охорони здоров'я первинної медичної допомоги мають чіткий алгоритм дій, щоб виявляти таких хворих: визначення груп ризику серед населення, скринінгове анкетування, дообстеження людей з підозрою на туберкульоз. На сучасному етапі боротьби з туберкульозом особливістю є призначення лікування хворим на туберкульоз, , в т.ч. з бактеріовиділенням, в амбулаторних умовах. Але для того мають бути дотримані певні вимоги (окрема кімната для проживання, відсутність поряд дітей, дорослих з ослабленим імунітетом тощо). Найбільш небезпечним є хворий з бактеріовиділенням в перші 2-3 тижні лікування, про це слід знати тим, хто є в оточенні хворого. А значить дотримуватись застережних заходів, виконувати рекомендації лікаря. Пацієнти з ТБ легень, негативним за мазком мокротиння під час виявлення, та з позалегеневим туберкульозом, можуть продовжувати роботу або навчання впродовж курсу лікування. Поширення знань про туберкульоз повинно сприяти прихильності до вчасних обстежень у разі появи тривожних симптомів, відповідальному ставленню до здоров’я. Загалом, слід змінити існуючі стереотипи навколо туберкульозу і руйнувати міфи про хворобу, формувати адекватне ставлення до діагнозу і толерантне ставлення до людей, яких він торкнувся. Пам’ятайте, що туберкульоз – це не соромно, це не хвороба виключно людей з асоціальним способом життя. Вчасно виявлений туберкульоз дає вищі шанси на одужання. Стежити за здоров’ям має стати звичкою ! Завідувач відділення епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб