Богородчанський відділ Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я»

В Київській області в фермерському господарстві виявлено випадок сибірки. Захворіла одна з кіз даного господарства. Цей випадок повинен підвищити насторогу до даного захворювання, оскільки сибірка в людини має тяжкий перебіг і часто закінчується смертю. У зв’язку з утворенням збудником сибірки спор та довготривалим зберіганням в ґрунті, спалахи сибірки в Україні можуть виникнути де завгодно. Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані в ґрунті тривалий час і активізуватися, коли поверхня ґрунту порушується, наприклад, у результаті повені, зливи, зсувів або механічного впливу. Сибірка –  гостре небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється Bacillus anthracis. Джерелом і факторами передачі палички сибірки є переважно свійські тварини, а також шкіра, шерсть, роги, копита і продукти харчування тваринного походження (м'ясо, молоко і ін.). Зараження частіше відбувається під час забою худоби, зняття шкіри з тварин, розрізування м'яса худоби, яка хворіла на сибірку. Найчастіше захворювання спостерігається теплої пори року. Залежно від шляхів проникнення в організм спор можуть бути різні клінічні форми сибірки: легенева (виникає у разі вдихання мікробів), кишкова (у разі харчування зараженим м'ясом, молоком), шкірна (через пошкоджену шкіру), яка проявляється утворенням специфічної виразки –карбункулом. Карбункульозна форма спостерігається найчастіше (99,1 %). Інкубаційний період при сибірці відносно короткий — від кількох годин до кількох діб. Для профілактики інфікування сибіркою потрібно неухильно дотримуватись наступних заходів: -купувати м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють; -люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших; -важливий контроль захворюваності тварин; -забій домашньої худоби повинен відбуватися лише з дозволу ветпрацівників; -потрібно дбати про упорядковане захоронення трупів тварин, а заражені трупи тварин – знищувати; -необхідний ветконтроль хутряної та шкіряної сировини; -не нехтувати щепленнями тварин проти сибірки; -особи, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, мають отримати екстрену профілактику антибіотиками. Для імунізації людей проти сибірки використовують живу суху вакцину. У разі прямого контакту людей з матеріалом, який містив сибіркові палички або спори, їх участі у забої і розбиранні туш тварин, які виявилися хворими на сибірку, особам, які доглядають за хворими тваринами і брали участь у їх захороненні, вживали в їжу м'ясо хворої тварини, показана екстрена профілактика, її проводять лише в ранні строки після зараження (не пізніше ніж 5 діб). Для екстреної профілактики застосовують антибіотики і протисибірковий γ-глобулін (20—25 мл). В Івано-Франківській області налічується 175 стаціонарно неблагополучних населених пунктів щодо сибірки, де були у свій час зареєстровані спалахи захворювання.  Крім того, в області є 108 відомих місць захоронень трупів тварин, що загинули від сибірки.  Останній спалах захворювання на Івано-Франківщині було зафіксовано ще в 2007 році (с.Старуня Богородчанського району, особисте селянське господарство). Спеціалістами Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» щороку проводиться відбір проб грунту зі скотомогильників, де відбулись захоронення тварин, що загинули від сибірки для лабораторного контролю на базі лабораторії особливо небезпечних інфекцій.

 У разі аварії на ядерних установках атомної станції може відбутися викид радіоізотопів йоду, цезію, стронцію та інших радіонуклідів. В результаті викиду може утворитися радіаційна хмара, яка може забруднювати грунт, воду, їжу. Крім того, опади з хмари можуть осідати на шкірі та одязі людини. Так виникає зовнішнє опромінення, а при вживанні забруднених харчових продуктів, води, вдиханні забрудненого повітря – внутрішнє.  Значна частина викидів містить радіоактивний йод, або так звані радіактивні ізотопи йоду («поганий йод».) Якщо не вживати заходів захисту, то в такому разі радіактивний йод дуже легко і швидко поглинається щитоподібною залозою (особливо у дітей) і може призвести до її захворювань.  Значний ризик для здоров»я має внутрішнє опромінення – коли радіоізотопи потрапляють в організм людини через вдихання повітря, споживання забруднених харчових продуктів.  Щоб зменшити негативний вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу – використовують калію йодид. Такий захід називається йодною профілактикою. Після прийому препарату відбувається блокування щитоподібної залози, що перешкоджає накопиченню в ній радіоізотопів йоду.  Допоки немає сповіщення від офіційних органів влади про евакуацію чи йодну профілактику, приймати пігулки «для профілактики» не можна, бо будуть ускладнення у вигляді різних хвороб щитоподібної залози. А коли настане час екстреної йодопрофілактики, вона вже не матиме ефекту. Ефективне прийняття препарату за 6 годин до можливого враження радіоактивним йодом та 8 годин після його враження.Через 14 годин після зараження радіоактивним йодом ефективність йодної профілактики зменшується до 50%. Через 24 години йодна профілактика неефективна і навпаки шкодить.  Профілактика калієм йодиду дає результат тільки проти радіоактивного йоду. Інші чинники радіоактивного забруднення, такі як наприклад – стронцій – вливають більше на кісткову систему.  Дози пігулок йодиду калію, які необхідно приймати:  Діти від 1 місяця до трьох років – 32 мг,  Діти 3-12 років – 62,5 мг,  Підлітки 12-13 років та дорослі до 40 років – 125 мг.  Людям віком понад 40 років – за винятком вагітних жінок, або тих, які продовжують грудне вигодовування – приймати йодид калію не потрібно: в такому віці щитоподібна залоза не накопичує радіоактивний йод, а прийом йодиду калію – може привести до порушень функції щитоподібної залози, зокрема гіпотиреозу.  Йодид калію продається в аптеці без рецепту. Альтернатив цьому препарату немає – ані спиртова настоянка 5% йоду, ані розчин «Люголя», ані «Йодомарин» чи інші препарати, що містять йод – не замінять ці ліки.

В епідеміології аскаридозу, трихоцефальозу, стронгілоїдозу та деяких інших гельмінтозів значну роль відіграє грунт, забруднений яйцями гельмінтів. У грунті городів та дворів яйця аскарид і волосоголовців знаходять сприятливі умови для розвитку, стають інвазійними (заразними), а потім тими чи іншими шляхами можуть бути занесені в рот людини і призвести до зараження. Спостереженнями багатьох авторів встановлено , що основними факторами механізму передачі інвазійних яєць згаданих гельмінтів є: грунт- овочі -рот і грунт-руки-рот, решта мають далеко менше значення. Люди можуть заражатися аскаридами і волосоголовцями, поїдаючи в сирому вигляді овочі і ягоди, що ростуть на городах і ягідниках, грунт яких удобрюється не знешкодженими нечистотами. При земляних роботах, наприклад, на городі, коли діти бавляться на землі і т. п., забруднюються руки грунтом, у якому можуть бути яйця гельмінтів, а потім брудними руками яйця гельмінтів можуть бути занесені в рот, чи ними може бути забруднена їжа. Забруднений нечистотами грунт може бути змитий талими й дощовими водами і занесений у водойми. Якщо вода з таких водойм буде використана для поливання городів чи для пиття, не виключена можливість зараження людини. Грунт не каналізованих дворів інтенсивніше забруднюється яйцями гельмінтів, ніж каналізованих. Забруднення грунту яйцями гельмінтів знижується в міру віддалення від найбільш забрудненої ділянки (біля вбиралень він значно більше забруднений, ніж поблизу жилих будинків). При забрудненні грунту яйця гельмінтів можуть бути на різній глибіні. Найбільшу небезпеку в поширенні аскаридозу в населеному пункті становить поверхневий (у 2-3 см.) шар землі; чим глибший шар землі, тим менша кількість яєць у нього проникає. У різні сезони року відмічається не одинакова забрудненість грунту яйцями гельмінтів. У населеному пункті вона наростає з осені і знижується весною. Частина інвазійних яєць аскарид зберігається в грунті протягом півтора року. Яйця гельмінтів, які є в грунті, можуть переміщуватися підгрунтовими і дощовими водами. Вони можуть бути занесені в глибину грунту при обробці, а також завдяки життєдіяльності організмів, що живуть у грунті – при цьому створюються умові для проникнення яєць гельмінтів у глибші шари. Яйця аскарид розвиваються в грунті при температурі від 12-13 до 32 градусів тепла, при вищій температурі розвиток припиняється. Швидкість розвитку залежить від температури: при 12-20 градусів триває 60 днів, при

Літо – сприятлива пора для розвитку шлунково-кишкових інфекцій. Одна з них дизентерія. Дизентерія – бактеріальна інфекція, яка передається від хворої людини до здорової. Наслідки від інфекції доволі неприємні.               Дизентерія – це синдром гострого ураження людини із запаленням дистального відділу товстої кишки з типовими проявами коліту з та появою крові у випорожненнях.  Причини дизентерії               Збудником дизентерії є бактерія Shigella dysenteriae. При руйнуванні мікробів виділяється токсин, який відіграє велику роль у розвитку хвороби й обумовлює її прояви. Збудники дизентерії відрізняються високою стійкістю у зовнішньому середовищі. Залежно від температурно-вологісних умов вони зберігаються від 3-4 діб до 1-2 місяців, а в ряді випадків до 3-4 місяців і навіть більше. Найчастіше причиною дизентерії є порушення правил особистої гігієни та  санітарних вимог.Дизентерія може протікати як у хронічній, так і в гострій формі. Інкубаційний період доволі короткий — від 1 до 7 діб (частіше два-три дні). Гостра форма починається через 24–48 годин від моменту зараження  Симптоми дизентерії:  – нудота;  – діарея(понос);  – головний біль;  – зневоднення організму;  – підвищена температура;  – млявість;  – болі у печінці, шлунку; – загальна інтоксикація організму. При появі перших ознак захворювання ,обов’язково звертайтесь до лікаря! При наявності блювоти протягом перших десяти – дванадцяти годин показано голодування з рясним питвом. Медикаментозне лікування дизентерії призначає тільки лікар після проведення необхідних досліджень. Профілактика дизентерії безпосередньо пов’язана з проведенням санітарно-гігієнічних заходів у громадських місцях і дотриманням загальноприйнятих правил особистої гігієни:  – ретельно мийте руки з милом перед вживанням їжі та її приготуванням;  – не купуйте продукти харчування у сумнівних місцях, де їхня якість і свіжість не перевіряється, а самі продавці працюють без медичних оглядів;  – перед вживанням молока та молочних продуктів, які були куплені на фермерських ринках, обов’язково повинні пройти термічну обробку;  – не допускайте споживання продуктів сумнівної якості та із закінченим терміном зберігання;  – для пиття і приготування їжі використовуйте лише питну воду у пляшках або воду з централізованих джерел водопостачання, а при децентралізованому водопостачанні (криниці) воду перед вживанням кип’ятіть;  – ретельно мийте овочі і фрукти проточною водою, для споживання дітьми – обдайте окропом;  – при виявленні симптомів хвороби не займайтеся самолікуванням, а негайно зверніться за допомогою до медзакладу. Будьте здорові! Т.в.о.начальника Богородчанського відділу                                                         Лілія КОНЦУР

Радіаційна аварія – це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища.