Дизентерія-небезпечна кишкова інфекція!
Група інфекційних захворювань, що відносяться до гострих кишкових
інфекцій, включає такі захворювання, як дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз,
гострий гастроентерит, гострий ентероколіт, харчові токсикоінфекції,
стафілококові отруєння. Ці хвороби є одними з найбільш поширених в світі.
Кишкові інфекції часто зустрічаються у всіх країнах. Захворюваність залежить
від соціально-економічних, кліматичних умов в країні, а також рівня розвитку
медицини (ці фактори мають значення для прийняття профілактичних заходів).
Спільними для цих інфекцій є механізм зараження і прояви захворювання, а
також заходи профілактики.
Дизентерія — це гостра кишкова інфекція, яка характеризується ураженням
шлунково-кишкового тракту. Хворі на дизентерію заразні з першого дня
хвороби, а нерідко і з кінця інкубаційного періоду, який, як правило, не
перевищує тиждень.
За збудником розрізняють амебну і бактеріальну дизентерію. Амебну
дизентерію (амебіаз, амебний коліт) викликають амеби Entamoeba histolytica.
Збудником бактеріальної дизентерії є паличкоподібні бактерії, що належать до
роду шигел (Shigella).
За тяжкістю перебігу дизентерії виділяються легку, середньотяжку і важку
форми захворювання. Залежно від ураженого відділу шлунково-кишкового
тракту існує три види дизентерії:
- гастроентероколітична (переважно вражає слизові оболонки шлунку,
тонкого і товстого кишечника);
- гастроентерична (вражає переважно шлунок і тонкий кишечник);
- колітична (вражає, головним чином, товстий кишечник).
Джерелами збудника дизентерії є хворі люди та бактеріоносії (люди, у чий
організм потрапив збудник інфекції, але на здоров'я яких це не вплинуло, тому
що імунна система адаптувалася до збудника).
Дизентерія передається:
- контактно-побутовим шляхом (за недотримання правил особистої
гігієни);
- через їжу і воду (за наявності в них хвороботворних бактерій).
Найчастіше (у 60% випадків) дизентерія трапляється у дітей до 5 років.
Водночас шигельоз у дітей протікає складніше, ніж у дорослих.
До основних симптомів дизентерії належать:
-нудота; -блювота; -діарея; -підвищена температура тіла; -зневоднення
організму; -біль у животі; -слабкість; -відсутність апетиту; -здуття живота; -
часта дефекація.
За легкої формі дизентерії спостерігається розлад шлунка, частий рідкий стул і
незначна інтоксикація організму. Середньоважка форма шигельозу зазвичай
характеризується підвищенням температури тіла, помірною інтоксикацією
організму, різкими болями внизу живота і частим рідким стулом з кров'яними
прожилками. Симптомами важкої форми дизентерії є озноб, нудота, блювота,
часті болі в животі, зниження тиску і часті рідкі випорожнення з кров'яними
виділеннями.
Найбільш важкі наслідки дизентерії найчастіше виникають у хворих з важкою
формою шигельозу і дітей до 5 років. Тому за виявлення перших ознак
дизентерії у дитини слід негайно звернутися до лікаря.
До ускладнень дизентерії належать:
-перитоніт (запалення очеревини);
-парапроктит (запалення в тканинах, які оточують пряму кишку);
-виникнення гемороїдальних вузлів;
-випадання слизової прямої кишки;
-сепсис (зараження крові);
-інфекційно-токсичне ураження нервової системи;
-інфекційно-токсичний шок;
пневмонія.
Основні заходи профілактики дизентерії:
- дотримання правил особистої гігієни;
- пити тільки кип'ячену воду;
- купатися тільки в дозволених водоймах;
- ретельно мити овочі та фрукти перед їх споживанням;
- дотримуватися правил зберігання продуктів;
- купувати продукти харчування тільки в призначених для торгівлі місцях;
- не допускати зіткнення сирої та готової їжі;
- не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності;
- позбутися мух, які є переносником збудника дизентерії.
За появи перших симптомів шигельозу необхідно мінімізувати контакти з
оточенням і звернутися за медичною допомогою. Провести діагностику і
призначити методи лікування дизентерії у дорослих і дітей може тільки лікар.
Лікар-епідеміолог
Богородчанського відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО
