УВАГА-СИБІРКА!
В Київській області в фермерському господарстві виявлено випадок сибірки. Захворіла одна
з кіз даного господарства. Цей випадок повинен підвищити насторогу до даного захворювання,
оскільки сибірка в людини має тяжкий перебіг і часто закінчується смертю.
У зв’язку з утворенням збудником сибірки спор та довготривалим зберіганням в ґрунті,
спалахи сибірки в Україні можуть виникнути де завгодно. Спори бактерій сибірки можуть
залишатися в латентному стані в ґрунті тривалий час і активізуватися, коли поверхня ґрунту
порушується, наприклад, у результаті повені, зливи, зсувів або механічного впливу.
Сибірка – гостре небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських,
домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється Bacillus anthracis.
Джерелом і факторами передачі палички сибірки є переважно свійські тварини, а також
шкіра, шерсть, роги, копита і продукти харчування тваринного походження (м'ясо, молоко і ін.).
Зараження частіше відбувається під час забою худоби, зняття шкіри з тварин, розрізування м'яса
худоби, яка хворіла на сибірку. Найчастіше захворювання спостерігається теплої пори року.
Залежно від шляхів проникнення в організм спор можуть бути різні клінічні форми
сибірки: легенева (виникає у разі вдихання мікробів), кишкова (у разі харчування зараженим
м'ясом, молоком), шкірна (через пошкоджену шкіру), яка проявляється утворенням специфічної
виразки –карбункулом. Карбункульозна форма спостерігається найчастіше (99,1 %).
Інкубаційний період при сибірці відносно короткий — від кількох годин до кількох діб.
Для профілактики інфікування сибіркою потрібно неухильно дотримуватись наступних заходів:
-купувати м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють;
-люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку
сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших;
-важливий контроль захворюваності тварин;
-забій домашньої худоби повинен відбуватися лише з дозволу ветпрацівників;
-потрібно дбати про упорядковане захоронення трупів тварин, а заражені трупи тварин –
знищувати;
-необхідний ветконтроль хутряної та шкіряної сировини;
-не нехтувати щепленнями тварин проти сибірки;
-особи, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, мають
отримати екстрену профілактику антибіотиками. Для імунізації людей проти сибірки
використовують живу суху вакцину. У разі прямого контакту людей з матеріалом, який містив
сибіркові палички або спори, їх участі у забої і розбиранні туш тварин, які виявилися хворими на
сибірку, особам, які доглядають за хворими тваринами і брали участь у їх захороненні, вживали в
їжу м'ясо хворої тварини, показана екстрена профілактика, її проводять лише в ранні строки після
зараження (не пізніше ніж 5 діб). Для екстреної профілактики застосовують антибіотики і
протисибірковий γ-глобулін (20—25 мл).
В Івано-Франківській області налічується 175 стаціонарно неблагополучних населених
пунктів щодо сибірки, де були у свій час зареєстровані спалахи захворювання.
Крім того, в області є 108 відомих місць захоронень трупів тварин, що загинули від сибірки.
Останній спалах захворювання на Івано-Франківщині було зафіксовано ще в 2007 році (с.Старуня
Богородчанського району, особисте селянське господарство).
Спеціалістами Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» щороку
проводиться відбір проб грунту зі скотомогильників, де відбулись захоронення тварин, що
загинули від сибірки для лабораторного контролю на базі лабораторії особливо небезпечних
інфекцій.
Лікар-епідеміолог
Богородчанського відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО
