Загвіздянська сільська рада
Івано-Франківський район, Івано-Франківська область
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

НІ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ!!!

Дата: 04.12.2023 15:42
Кількість переглядів: 58

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь

Фото без описуФото без описуФото без опису

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, або Стамбульська конвенція — міжнародна угода Ради Європи, яка криміналізує та попереджує насильство проти жінок та дівчат та захищає постраждалих. Йдеться про: домашнє насильство (включно з психологічним та економічним), сексуальне насильство (зґвалтування, зокрема й шлюбні, та сексуальні домагання), убивства честі та інші злочини, виправдовувані «честю» (обливання кислотоюспалювання вдів, вбивства наречених, смерть за посаг), калічення жіночих геніталійпримусові стерилізаціїаборти[en] та шлюбипереслідування (сталкінг) та інше насильство, асоційоване зі статтю. Конвенція визначає насильство проти жінок порушенням прав людини та формою дискримінації і пропонує системні та контрольовані стратегії викорінення цих явищ.

Відкрита для підписання 11 травня 2011 у СтамбуліТуреччина, набула чинності 1 серпня 2014 року і є постійно відкритою до підписання будь-якою країною світу. 12 березня 2012 року Туреччина першою ратифікувала Конвенцію, а вслід за нею — 36 країн з 2013 до 2022 року (АлбаніяАндорраАвстріяБельгіяБоснія і ГерцеговинаГреціяГрузіяДаніяЕстоніяІрландіяІсландіяІспаніяІталіяКіпрЛіхтенштейнЛюксембургМальтаМолдоваМонакоНідерландиНімеччинаНорвегіяПівнічна МакедоніяПольщаПортугаліяРумуніяСан-МариноСербіяСловеніяУкраїнаФінляндіяФранціяХорватіяЧорногоріяШвейцаріяШвеція). Станом на квітень 2022 року конвенція підписана 45 країнами та Євросоюзом

Україна, одна з країн-авторок Конвенції, підписала Конвенцію 7 листопада 2011 року, а ратифікувала — 20 червня 2022 року. 18 липня документи про ратифікацію документу було передано заступнику генерального секретаря Ради Європи Бьорну Берге.

Метою конвенції є запобігання насильству, захист постраждалих і «покінчення з безкарністю злочинців». Конвенція не вимагає узаконення одностатевих шлюбів чи іншої регуляції особистого життя, не стосується сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності чи трансгендерності, а також не регулює сімейні структури: вона не містить визначення «сім'ї» і не сприяє певному типу сімейних умов. Конвенція захищає не лише жінок, а також не регулює релігійні норми чи вірування.

Фото без опису «Конвенція, безумовно, не стосується припинення статевих розбіжностей між жінками та чоловіками. Ніде в Конвенції не передбачається, що жінки та чоловіки є або повинні бути «однаковими»». Фото без опису

— Пресреліз Ради Європи, листопад 2018

Попри це, частина релігійних, ультраправих та консервативних сил, що протистоять імплементації та ефективній дії Конвенції, відстоює думку, що конвенція має на меті просування «ґендерних ідей». У березні 2021 року Туреччина скасувала свій підпис і ратифікацію Конвенції з формулюванням, що вона використовувалася для «нормалізації гомосексуальності».Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора