Новини

Міжнародний день боротьби зі сколіозом відзначається у всьому світі з ініціативи Асоціації сколіозу Великої Британії з 2013 року. Мета – об’єднати людей для боротьби з недугою і допомогти тим, хто вже страждає на сколіоз. Ці червневі заходи у третій декаді місяця мають традиційний щорічний характер. За даними Східно-Європейської асоціації ортопедів, в Україні спостерігається страшна статистика дитячого сколіозу. Останні дослідження вказують на стрімке зростання проблем із хребтом у дітей молодшої вікової групи по всьому світу.  За результатами трирічного дослідження, що проводилося на території десяти країн Східної Європи, найгірша ситуація зі сколіозом зафіксована в Україні. Тут проблеми зі спиною ортопеди виявили у 23 % дітей (при цьому більше третини обстежених потребують спеціалізованих методик лікування). Сколіоз- це захворювання опорно-рухового апарату, яке характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині, що призводить до супутніх захворювань, зниження якості життя та інвалідності. На початковій стадії він непомітний і розвивається здебільшого від 10 до 15 років. Основною причиною сколіозу є невідповідність розвитку м’язових та кісткових тканин у підлітковому віці, коли кістковий скелет швидко витягується, а м’язові тканини не встигають створити підтримуючий корсет. Сколіоз виявляють у 80% школярів та навіть дошкільнят. Найчастіше він зустрічається в період швидкого зростання дитини – у віці від 5 до 8 років та від 11 до 14 років.

а сьогодні, за інформацією Міністерства освіти та науки України, 1 331 938 учнів здобувають освіту очно, а 1 454 702 – навчаються онлайн, а ще 1 213 751 – навчаються в змішаному форматі. У зв'язку з чим переважна частина дітей в Україні здобуває освіту дистанційно, що пов’язано з недостатньою кількістю бомбосховищ та/або укриттів, зокрема з 28 199 навчальних закладів в Україні, укриття наявні лише у 19 167 закладах, тобто у майже 68%.

Група інфекційних захворювань, що відносяться до гострих кишкових інфекцій, включає такі захворювання, як дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, гострий гастроентерит, гострий ентероколіт, харчові токсикоінфекції, стафілококові отруєння. Ці хвороби є одними з найбільш поширених в світі. Кишкові інфекції часто зустрічаються у всіх країнах. Захворюваність залежить від соціально-економічних, кліматичних умов в країні, а також рівня розвитку медицини (ці фактори мають значення для прийняття профілактичних заходів). Спільними для цих інфекцій є механізм зараження і прояви захворювання, а також заходи профілактики.  Дизентерія — це гостра кишкова інфекція, яка характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту. Хворі на дизентерію заразні з першого дня хвороби, а нерідко і з кінця інкубаційного періоду, який, як правило, не перевищує тиждень. За збудником розрізняють амебну і бактеріальну дизентерію. Амебну дизентерію (амебіаз, амебний коліт) викликають амеби Entamoeba histolytica. Збудником бактеріальної дизентерії є паличкоподібні бактерії, що належать до роду шигел (Shigella). За тяжкістю перебігу дизентерії виділяються легку, середньотяжку і важку форми захворювання. Залежно від ураженого відділу шлунково-кишкового тракту існує три види дизентерії: - гастроентероколітична (переважно вражає слизові оболонки шлунку, тонкого і товстого кишечника); - гастроентерична (вражає переважно шлунок і тонкий кишечник); - колітична (вражає, головним чином, товстий кишечник). Джерелами збудника дизентерії є хворі люди та бактеріоносії (люди, у чий організм потрапив збудник інфекції, але на здоров'я яких це не вплинуло, тому що імунна система адаптувалася до збудника). Дизентерія передається: - контактно-побутовим шляхом (за недотримання правил особистої гігієни); - через їжу і воду (за наявності в них хвороботворних бактерій). Найчастіше (у 60% випадків) дизентерія трапляється у дітей до 5 років. Водночас шигельоз у дітей протікає складніше, ніж у дорослих. До основних симптомів дизентерії належать: -нудота; -блювота; -діарея; -підвищена температура тіла; -зневоднення організму; -біль у животі; -слабкість; -відсутність апетиту; -здуття живота; - часта дефекація. За легкої формі дизентерії спостерігається розлад шлунка, частий рідкий стул і незначна інтоксикація організму. Середньоважка форма шигельозу зазвичай характеризується підвищенням температури тіла, помірною інтоксикацією організму, різкими болями внизу живота і частим рідким стулом з кров'яними прожилками. Симптомами важкої форми дизентерії є озноб, нудота, блювота,

ХОЛЕРА

Холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Без належного лікування може призвести до смерті. Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба, зазвичай, починається гостро і призводить до різкого зневоднення організму. Джерелом збудника інфекції є людина - хворий або носій вібріонів. Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення упрожовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді — 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин — декількох місяців. Під час кип'ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів. Симптоми холери Першими симптомами холери є діарея, блювота, болі у животі. Характерні симптоми холери:  частий, до 10 і більше разів на добу, пронос. При цьому людина втрачає  багато рідини - до 20 літрів на добу. У результаті втрати рідини відбувається згущення крові і зневоднення організму;  через втрату з рідиною мікроелементів з'являються м'язові судоми, частіше за все - починаючи з литкових м'язів;  загострення рис обличчя, очі западають, синіють губи і вушні раковини;  холодна шкіра (холера - одна з небагатьох інфекцій, що супроводжуються нормальною або навіть зниженою температурою тіла);  шкіра втрачає пружність, легко збирається в складки і дуже довго розправляється, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою (так звані «руки прачки»);  задишка, різка слабкість. При ранній діагностиці і правильному лікуванні холера виліковна. При перших симптомах слід негайно звернутися до лікаря! Профілактика холери Щоб уникнути захворювання, дотримуйтесь простих правил:  не купуйте продукти харчування, зокрема - рибу, у місцях стихійної торгівлі;

Лептоспіроз – небезпечне інфекційне захворювання з важким перебігом, що уражає судини, печінку, нирки та інші внутрішні органи. Це найпоширеніший зооантропоноз, зустрічається на всіх континентах. Для лептоспірозу характерна сезонність, особливо липень – серпень, сприятливі умови є ще й у вересні-жовтні. Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах, при контакті із інфікованими тваринами. У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи чи рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Джерело збудника лептоспірозу - інфіковані тварини (хворі та носії), переважно дрібні ссавці (мишовидні та водоплаваючі гризуни), комахоїдні, сільськогосподарські тварини, собаки, промислові тварини (лисиці та ін.). Від людини до людини захворювання не передається. Збудник потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше – дрібних ссавців (гризунів). При наявності заражених гризунівв житлових, складських приміщеннях можливе інфікування продуктів. Інфікування людини відбувається:

Моніторинг додержання прав і свобод людини і громадянина у межах наданих законодавством повноважень здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

5 червня 1972 року у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція із захисту довкілля за участю представників 113 держав. Наслідком її стало створення Програми ООН з довкілля (ЮНЕП).  Учасники конференції ухвалили рішення про щорічне проведення Всесвітнього дня охорони довкілля. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу. Зараз вже нікого не дивує, що забруднене навколишнє середовище здатне викликати цілий ряд серйозних захворювань. Не тільки якість питної води і повітря, що містить величезну кількість шкідливих хімічних сполук, здатні завдати непоправної шкоди здоров'ю. Багато речей, які оточують нас щодня, також можуть стати причиною захворювань. Наприклад, головний біль може з'являтися через неправильну експлуатацію каміна. Будівельні та оздоблювальні матеріали поганої якості можуть викликати серйозні алергічні реакції, з ускладненнями у вигляді бронхітів та астми. Побутова хімія також нерідко спричиняє проблеми, які можуть дати про себе знати через кілька років, оскільки більшість хімічних речовин мають тенденцію до накопичення в організмі. Хімікати можуть стати причиною безпліддя, особливо у чоловіків. Як правило, багато захворювань, на появу яких вплинуло навколишнє середовище, діагностуються не відразу, і досить складно зрозуміти причину нездужання навіть лікарям. Тривалий і навіть короткостроковий контакт з деякими хімічними речовинами, що входять до складу будівельних чи лакофарбових матеріалів в офісі або в квартирі, ізоляційних засобів, вдихання атмосферних викидів і токсинів, можуть стати причиною виникнення онкологічних захворювань дихальних шляхів. Вживання в їжу питної води сумнівної якості з сільських колодязів або водопроводу, без попередньої фільтрації та знезараження призводить до порушення функцій шлунково-кишкового тракту, розладів функцій печінки і нирок, неврологічних хвороб. Вдихання спор цвілі в приміщенні стає причиною алергії та астми. Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Сьогодні ми живемо в умовах війни. Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. Війна вплинула на кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Разом ми здатні зробити довкілля кращим, і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів. Вже сьогодні кожен з нас може: • відмовитися від поліетиленових пакетів; • відмовитися від одноразових пляшок та посуду;

У роті людини мешкає велика кількість різноманітних мікроорганізмів. Уже через 2-4 години після ретельного чищення зубів їхня кількість може доходити до 1 млн. Вони активно прикріплюються до поверхні і впливають на емаль. Поширеність карієсу зубів серед населення досить висока. На жаль, в Україні рівень стоматологічного здоров’я дітей досить низький. Велике занепокоєння викликає поширеність карієсу зубів у дітей перших трьох років життя. Так, на першому році життя вона становить 10- 15%, у 2 роки – 45-55%, 3 роки – 75-87%, тобто діти в 3 роки мають уже 5-6 уражених зубів. Важливу роль у формуванні карієсу зубів відіграють бактерії: S. mutans, S. sanguis, S. salivarius, Actinomycesviscosus, S. sobrinus, S. mitis; деякі види Lactobacillus; гриби роду Candida. При цьому тяжкість каріозного процесу залежить від активності мікрофлори і стану імунної системи. Дитячий карієс – підступний патологічний процес, небезпечний тим, що розвивається дуже швидко (молочні зубки не надто тверді, тому більше схильні до інфекції), протікає майже непомітно, може мати ускладнення. Якщо не лікувати карієс на молочних зубах, бактерії вражають глибокі тканини, і все це може закінчитися інфікуванням постійних зубів ще до того, як вони прорізуються. Піклуватися про здоров’я зубів, водити дитину до стоматолога, регулярно чистити і лікувати зуби потрібно з раннього віку. Найшвидше бактерії розмножуються у сприятливому для них середовищі, яке формується за таких умов:- нерегулярне або недостатньо ефективне чищення зубів;- нераціональне харчування з надлишком м’якої вуглеводної їжі; - гіповітаміноз;- низький вміст у питній воді деяких мінералів (фтору, фосфору та кальцію);- порушення формування зубів, що може бути пов’язано з перенесеними в дитинстві захворюваннями;- зниження імунітету;- наявність захворювань шлунково-кишкового тракту. Все це сприяє зміні структури емалі, недостатньому очищенню зубів від нальоту і підвищеному вмісту бактерій в порожнині рота, що і викликає карієс. Отже, метою первинної профілактики є запобігання інфікуванню дитини. Тому профілактику карієсу потрібно починати не в 3 роки, коли дитина вже має зуби¸ а на першому році життя. Методами  вторинної профілактики стоматологічних захворювань є: - ретельне миття посуду та правильний вибір продуктів харчування,