Новини

Моніторинг додержання прав і свобод людини і громадянина у межах наданих законодавством повноважень здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

5 червня 1972 року у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція із захисту довкілля за участю представників 113 держав. Наслідком її стало створення Програми ООН з довкілля (ЮНЕП).  Учасники конференції ухвалили рішення про щорічне проведення Всесвітнього дня охорони довкілля. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу. Зараз вже нікого не дивує, що забруднене навколишнє середовище здатне викликати цілий ряд серйозних захворювань. Не тільки якість питної води і повітря, що містить величезну кількість шкідливих хімічних сполук, здатні завдати непоправної шкоди здоров'ю. Багато речей, які оточують нас щодня, також можуть стати причиною захворювань. Наприклад, головний біль може з'являтися через неправильну експлуатацію каміна. Будівельні та оздоблювальні матеріали поганої якості можуть викликати серйозні алергічні реакції, з ускладненнями у вигляді бронхітів та астми. Побутова хімія також нерідко спричиняє проблеми, які можуть дати про себе знати через кілька років, оскільки більшість хімічних речовин мають тенденцію до накопичення в організмі. Хімікати можуть стати причиною безпліддя, особливо у чоловіків. Як правило, багато захворювань, на появу яких вплинуло навколишнє середовище, діагностуються не відразу, і досить складно зрозуміти причину нездужання навіть лікарям. Тривалий і навіть короткостроковий контакт з деякими хімічними речовинами, що входять до складу будівельних чи лакофарбових матеріалів в офісі або в квартирі, ізоляційних засобів, вдихання атмосферних викидів і токсинів, можуть стати причиною виникнення онкологічних захворювань дихальних шляхів. Вживання в їжу питної води сумнівної якості з сільських колодязів або водопроводу, без попередньої фільтрації та знезараження призводить до порушення функцій шлунково-кишкового тракту, розладів функцій печінки і нирок, неврологічних хвороб. Вдихання спор цвілі в приміщенні стає причиною алергії та астми. Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Сьогодні ми живемо в умовах війни. Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. Війна вплинула на кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Разом ми здатні зробити довкілля кращим, і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів. Вже сьогодні кожен з нас може: • відмовитися від поліетиленових пакетів; • відмовитися від одноразових пляшок та посуду;

У роті людини мешкає велика кількість різноманітних мікроорганізмів. Уже через 2-4 години після ретельного чищення зубів їхня кількість може доходити до 1 млн. Вони активно прикріплюються до поверхні і впливають на емаль. Поширеність карієсу зубів серед населення досить висока. На жаль, в Україні рівень стоматологічного здоров’я дітей досить низький. Велике занепокоєння викликає поширеність карієсу зубів у дітей перших трьох років життя. Так, на першому році життя вона становить 10- 15%, у 2 роки – 45-55%, 3 роки – 75-87%, тобто діти в 3 роки мають уже 5-6 уражених зубів. Важливу роль у формуванні карієсу зубів відіграють бактерії: S. mutans, S. sanguis, S. salivarius, Actinomycesviscosus, S. sobrinus, S. mitis; деякі види Lactobacillus; гриби роду Candida. При цьому тяжкість каріозного процесу залежить від активності мікрофлори і стану імунної системи. Дитячий карієс – підступний патологічний процес, небезпечний тим, що розвивається дуже швидко (молочні зубки не надто тверді, тому більше схильні до інфекції), протікає майже непомітно, може мати ускладнення. Якщо не лікувати карієс на молочних зубах, бактерії вражають глибокі тканини, і все це може закінчитися інфікуванням постійних зубів ще до того, як вони прорізуються. Піклуватися про здоров’я зубів, водити дитину до стоматолога, регулярно чистити і лікувати зуби потрібно з раннього віку. Найшвидше бактерії розмножуються у сприятливому для них середовищі, яке формується за таких умов:- нерегулярне або недостатньо ефективне чищення зубів;- нераціональне харчування з надлишком м’якої вуглеводної їжі; - гіповітаміноз;- низький вміст у питній воді деяких мінералів (фтору, фосфору та кальцію);- порушення формування зубів, що може бути пов’язано з перенесеними в дитинстві захворюваннями;- зниження імунітету;- наявність захворювань шлунково-кишкового тракту. Все це сприяє зміні структури емалі, недостатньому очищенню зубів від нальоту і підвищеному вмісту бактерій в порожнині рота, що і викликає карієс. Отже, метою первинної профілактики є запобігання інфікуванню дитини. Тому профілактику карієсу потрібно починати не в 3 роки, коли дитина вже має зуби¸ а на першому році життя. Методами  вторинної профілактики стоматологічних захворювань є: - ретельне миття посуду та правильний вибір продуктів харчування,

У сучасному суспільстві куріння є поширеною звичкою серед різних груп населення, в тому числі серед жінок, підлітків і навіть дітей. Згідно зі статистичними даними у світі налічується близько 1 млрд. людей, які регулярно вживають тютюн. Нікотинова залежність – серйозна небезпека для здоров’я, так як, перш за все, знижується опірність організму курця до нових захворювань і ускладнюється перебіг вже наявних хвороб. Інформацію про шкоду куріння переконливо демонструє той факт, що в тютюновому димі присутні більше 4000 хімічних речовин, з яких 250 є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними, а понад 50 – канцерогенними. Найбільшу небезпеку представляють смоли, нікотин, чадний газ, що входять до складу тютюнового диму. В організмі людини немає жодного органу або системи, які б не зазнавали руйнівного впливу від тютюнового диму і його складових речовин. За даними ВООЗ, у всьому світі куріння є причиною 90% смертей від раку легенів, 75% – від хронічного бронхіту, який, за статистикою, виникає у 88% курців. Рак легенів – важка онкологія, характеризується надзвичайно високою летальністю. Смертність від нього підвищується прямо пропорційно числу щоденно викурених сигарет. Не є винятком виникнення ракових пухлин нижньої губи, порожнини рота, гортані, бронхів. Куріння також є причиною 25% смертей від ішемічної хвороби серця. Серце курця страждає в результаті спазму судин, порушується їх структура через негативний вплив смол, утворюються атеросклеротичні бляшки, що призводить до високого ризику тромбоутворення і закупорки судин. Такі порушення призводять до виникнення серйозних захворювань серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, інфаркт, інсульт, атеросклероз) і у курців вони зустрічаються значно частіше. Особливо вражається організм жінки, яка палить в період вагітності і грудного вигодовування – високий ризик самовільних абортів, передчасних пологів, народження дітей з вродженими аномаліями , з низькою масою тіла, відставання дитини після народження у фізичному і розумовому розвитку . Доведено, що куріння сприяє прискореному біологічному старінню – функціональні показники організму не відповідають віку – можуть порушуватися функції зору і слуху, опорно-рухового апарату. Також нікотин негативно впливає на зовнішність – погіршується стан шкіри, зубів, волосся. Безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує! Вдихання вторинного тютюнового диму (пасивне куріння) завдає такої ж шкоди здоров’ю, як і безпосереднє вживання тютюну в будь-якій формі.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) досить широко розповсюджені і займають друге місце після гострих респіраторних захворювань. За оцінками ВООЗ, щорічно на гострі кишкові інфекції хворіють понад 500 мільйонів людей. Як свідчать дані ВООЗ, дизентерія й інші ГКІ щорічно стають причиною смерті більше ніж 5 мільйонів дітей. Тепла пора року є сприятливою для поширення гострих кишкових інфекцій (ГКІ) та харчових отруєнь, виникнення їх спалахів. ГКІ – це велика група захворювань з ознаками загальної інтоксикації організму, при яких уражається шлунково-кишковий тракт. Характерні клінічні прояви: загальна слабкість, біль у животі, пронос, блювання, підвищення температури тіла, головний біль. Зазвичай ГКІ спричиняють бактерії або віруси, які потрапляють в організм людини із зараженою їжею чи водою. Серед гострих кишкових інфекцій найчастіше зустрічаються: ротавірусний ентерит, дизентерія, сальмонельоз, ентеровірусна інфекція; до ГКІ відносяться вірусний гепатит А, черевний тиф та інші. Інкубаційний період (час від моменту зараження до появи клінічних проявів) триває від кількох годин до 7-ми днів.   Джерелом інфекції є хвора людина та носій збудника.   Кишкові інфекції передаються через уживання зараженої їжі та води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту. Найчастіше збудники кишкових інфекцій знаходяться у сирій продукції тваринного походження (м’ясо, яйця, непастеризоване молоко, морепродукти), немитих фруктах і овочах. З метою профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:  використовувати безпечну воду (з централізованого водопроводу, бутильовану), не пити воду з неперевірених джерел;  дотримуватись правил особистої гігієни (часто мити руки з милом, особливо перед прийомом їжі, після відвідування туалету);  мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;  запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;  регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;  окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м'ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо), для обробки сирих продуктів використовувати окремі ножі, розробні дошки тощо;  не вживати протерміновані продукти, для приготування їжі використовувати тільки свіжі харчові продукти;

Стартував європейський тиждень громадського здоров’я, який триває з 22 по 26 травня. В Україні Всеукраїнський тиждень громадського здоров’я ініційований Центром громадського здоров’я і проходить під гаслом «Профілактика Рятує Життя» та присвячений темі профілактики захворювань. Майбутнє належить медицині профілактичній. Цей загальновідомий принцип лікарів епохи Гіпократа лежав в основі діяльності державної санепідслужби, яка необдумано ліквідована владними структурами 2011-2016 рр., не досягнувши свого 100-річного ювілею, який мав би відзначатися саме у 2023 році. На щастя, спільними зусиллями міністра охорони здоров’я України Віктора ЛЯШКА, Центру громадського здоров’я та відданих своїй справі фахівців профілактичного спрямування, а саме - головних державних санітарних лікарів, які на даний час очолюють обласні центри контролю та профілактики хвороб (CDC), ця галузь продовжує успішно розвиватися. Наше завдання сьогодні пропагувати здоров’я як найвагомішу перлину, найвищу цінність життя. Існує чотири основні чинники, які визначають стан здоров’я: спосіб та умови життя (50–55%), екологічний стан навколишнього середовища (20–25%), спадковість (15–20%) і рівень медичного обслуговування (7–15%). Здоровий спосіб життя має найбільший вплив на стан нашого здоров’я. Основні елементи здорового способу життя:

Патологією щитоподібної залози страждає понад 200 млн людей у світі. За останні роки абсолютний приріст нововиявлених захворювань в економічно розвинених країнах становив 52% серед жінок і 17% серед чоловіків. В Україні за останні 5 років кількість випадків захворювань щитовидної залози збільшилась уп’ятеро разів.  Щорічно 25 травня відзначається Всесвітній день щитовидної залози (World Thyroid Day). Ця дата увійшла в календар у 2009 році з ініціативи Європейської Асоціації Щитовидної Залози. Щитовидна залоза – найкрупніший орган внутрішньої секреції в організмі людини. Маса щитовидної залози дорослої людини складає близько 15-30 г і залежить від безлічі чинників, зокрема й від вмісту йоду в їжі. Саме йододефіцит – головний винуватець захворювань щитовидної залози. Щитовидна залоза виробляє гормони, які беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в даний момент. Гормони щитовидної залози діють на всі клітини тіла і впливають на такі процеси, як робота серця, інтенсивність обміну речовин, ріст та інтелектуальний розвиток дітей, емоційну стабільність дорослих. Втома, апатія, нестача сил, депресія, сонливість, нервозність, погіршення пам’яті – усе це може бути типовими симптомами нестачі в організмі йоду. Якщо своєчасно не розпочати лікування, може розвинутися рак щитовидної залози. Клінічні прояви недуги досить неспецифічні. Дуже часто рак щитовидної залози є одиночним безболісним вузлом, що розцінюється як аденома або вузловий зоб, рідше на початку захворювання є дифузне збільшення щитовидної залози. Такий «вузловий зоб» схильний до швидкого росту, набуваючи щільнішої консистенції і викликаючи дискомфорт у ділянці шиї, який хворі часто характеризують як «клубок у горлі» при ковтанні.  В інших випадках перші клінічні ознаки раку щитовидної залози є наслідком його метастазування в легені, кістки або рідше – в головний мозок і надниркові залози. Пухлина щитовидної залози може досягати великих розмірів, проростаючи і фіксуючи трахею, стискуючи стравохід, що може привести до порушення ковтання, задухи, осиплості та огрубіння голосу. Щитовидна залоза при цьому стає малорухливою. В Івано-Франківській області у 2017 році зареєстровано 60 вперше виявлених випадків раку щитоподібної залози, з них 12 – у чоловіків та 48 – у жінок.  Водночас в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ — це гормон гіпофізу. Антитіла імітують дію гормону, тож залоза продукує зайве. Симптоми гіпертиреозу: знервованість та роздратованість, непереносимість спеки і пітливість, тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати, підвищена активність кишківника, набряклість щитовидної залози, тахікардія (часте серцебиття), тонка і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся, порушення сну. Утім, сам прийом йоду не може призвести до надмірного утворення гормонів. ВООЗ вважає безпечною добову дозу йоду в 1000 мкг (1 мг). У щитовидній залозі може запасатися до 16 мг йоду.

Сьогодні, 22.05.2023 з метою виконання Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних та паразитарних хвороб тварин в області на 2023 рік, поліцейським офіцером громади Тинівим Ігорем Богдановичем спільно з представниками Тисменицького відділу Івано-Франківського районного управління Держспоживслужби в Івано-Франківській області було проведено весняну кампанію з пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин проти сказу шляхом наземного розподілу принад з вакцинацією на території Загвіздянської громади.

Сьогодні, 17 травня 2023 року відбулося засідання під головування сільського голови Володимира Ружанського спільно з представниками ДСНС, поліцейського офіцера громади Тиніва І. Б., директорів ЗЗСО та працівників апарату Загвіздянської сільської ради з приводу узгодження спільних заходів із забезпечення публічної безпеки та недопущення виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із настанням сприятливих умов відпочинку громадян на територіях лісів, лісопаркових зон та водоймищ Загвіздянської ТГ.

Артеріальна гіпертензія (артеріальна гіпертонія, АГ) — патологічний стан організму, що проявляється стійким підвищенням артеріального тиску. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менше 120 і діастолічний (нижній) тиск менше 80 мм рт. ст. За даними ВООЗ гіпертонією страждає кожен четвертий чоловік і кожна п’ята жінка,понад мільярд людей. Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):  більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);  більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ). Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг. Щоб виявити АГ, необхідно знати її ознаки, регулярно вимірювати тиск і спостерігати за власним станом. Артеріальна гіпертензія розвивається внаслідок дії як генетичних механізмів, так і екзогенних факторів — надмірного вживання солі, психоемоційного стресу, ожиріння. Визначальні фактори ризику появи АГ:  стать (частіше страждають жінки);  вік (більше 50 років);  рівень загального холестерину. Ризик зростає, якщо пацієнт веде малорухливий спосіб життя, має ожиріння, ранній початок серцево-судинних захворювань у членів родини, доклінічні прояви атеросклерозу, знижену функцію нирок тощо. У осіб, які мають найближчих родичів до 55 років з артеріальною гіпертензією, ризик розвитку гіпертонічної хвороби збільшується учетверо. Симптоми АГ:  підвищений тиск (140/90);  головний біль (найчастіше — в потиличній чи тім’яній частині);  періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;  біль у ділянці серця;  прискорене серцебиття (понад 90 разів на хвилину) у спокійному стані;  відчуття задухи. Якщо ви вперше виявили у себе тиск у стані спокою вище 140/90, турбують головний біль, шум у вухах, слабкість — зверніться до лікаря. Профілактика АГ